Пізня осінь,
листопад, сніжок пролітає.
В босоніжках сидить п’яний
і пляшку тримає.
Випив з горла,
закурив, поковиряв в вусі.
На сусідній лавочці,
сидять дві бабусі.
Одна каже: «І для
чого цю гидоту пити?
За ці гроші можна
взутись й одягтись купити»
Той прижмурив одне
око, каже: «Слухай тьотка –
Це у мене не гидота,
а пшєнічна водка.
Мене зовсім не цікавить
взуття й всякі шмотки.
Економлю, не купляю
ніщо, окрім водки.
На життя по філософські
дивлюся, простіше.
Дбаю лише про здоров’я, бо це - важливіше.
Немає коментарів:
Дописати коментар