Як кум їхав в Польщу

Кум Василь у Польщу кума свого проводжав.

Сіли пити, а автобус хвоста показав.

Кум Степан сів у кущі, плаче, як дитина.

- Скажіть, куме, той шофер, хіба не скотина?

Не міг пізніше відправитися, хоч на дві хвилини?

Бодай йому по дорозі розірвало шини!

- За дрібницю сердитися, не бачу причини.

Ви ж спізнилися на трохи, не на дві години.

Я і радий, що ти кум взяв, те й запізнився.

Може той шофер був п’яний, або обкурився.

Перевернув би автобус і була б біда.

Так осталась в нас горілка і в торбі їда.

І не будеш, куме, гнути ти спину на пана.

Ту горілку, що віз в Польщу, виймай з чумайдана.

Сам же бачиш, які зараз, в Польщі заробітки.

Заробити не дадуть, одні лише збитки.