Як кавун

- Бачу куме живете непогано вроді

- Та живу, як той кавун, в мене на городі.

А чому це воно так, то біс його знає.

Живіт кожен день росте, а хвостик всихає.

Патріот

- Куме, ви могли б віддати за рідну Вкраїну,

Три мільйони долларів та круту машину?

- Без роздумів я віддам, це все задарма.

- А могли б ви, ще віддати, свого кабана?

- Чого носа пхаєте в добро не своє?

Кабана я не віддам, бо він в мене є.

Вишиванка

- Поділюся з вами куме, маленьким секретом.

Взимку я закушую тільки вінігретом.

Випиваю десь зо пять чарок перваку.

Вінігрет беру, тарілку, велику таку.

Далі ще гранчак горілки, щоб те все покрити.

Вінігрет їм до схочу, щоб стало тошнити.

Коли сильно затошнить й хочеться ригати.

То тоді, я потихенько виповзаю з хати.

Надворі сніжок біленький, крупинки, як манка.

Як стругану вінігретом, а там вишиванка.

Ще не саме страшне

– Живу, куме препаскудно, їдрі його мать.

Років три у мене руки страшенно тримтять.

Причепився на заводі бригадир – баран.

Не виконую, він каже, виробничий план.

Я говорю, що хворію, в мене тримтять руки.

А вони дали догану й взяли на поруки.

Кажуть, що я п’ю багато і це не хвороба.

Обзивають, алкоголік, ледар та нероба.

Я останнім часом куме, дуже мало п’ю.

Розливаю я частину, як у чарку лью.

Ще частину розливаю, як несу до рота.

Руки зовсім не слухаються, трясуться, сволота.

Пробував я куме, пити горілку з горла.

Але та моя затія дурацька була.

Усі зуби я передні страшно надщербив.

Розбив пляшку й після того, так більше не пив.

Хоч життя, бачиш паскудне, та все ж можна жити.

Саме страшне як горілку сам не зможу пити.

Мініатюри

– Не ковиряй, сину, в вухах. Заведуться глисти.

Бо ти руки не помиєш, нігті ж будеш гризти.

                           * * *

– Куме, які там новини? – кума запитала.

– Та не знаю. Вийшов з дому, а теща ще спала.

                           * * *

– Де знаходиться Таронту?, – син батька питає.

– Спитай маму, вона дома все переставляє.

В корчмі

П’яний піп зайшов у бар, два пальці підняв.

А бармен подумав, що хреститися став.

Каже йому: «Батюшка, хрестяться  ж трьома»

– Це не церква свята, отрок – бісова корчма.

І не хрещусь я, а речу, й показую то,

Що мені треба налити два рази по сто.

Де логіка?

Стоїть учень в коридорі і друга питає:

– Де логіка? Скажи мені. Логіки немає!

Ми набзділи із тобою зараз на весь клас.

То директор в коридор витурив лиш нас.

Лишив вчителя, і учнів лишив, щоб сиділи.

І цілий урок нюхали те, що ми набзділи.

На базарі

На базарі жінка м’ясо собі вибирає.

Подивилася усе й продавця питає:

– Це теля не годували, що воно засохло?

– Годував, воно не їло, потім чогось здохло.

Проспорив

Два дідочки старенькі молодість згадали,

Коли були парубками і в селі гуляли.

Один каже: «Крепкий був я. Страшну силу мав.

Завиграшки віз з снопами повний піднімав».

– Брешеш, куме, – каже другий, – того буть не може.

– А ну споримо на пляшку, чия переможе.

Неси пляшку мерщій, куме, бо ти вже програв.

Піднімав таки я воза, але не підняв.