МОВНА ДІЄТА

Зайшов дядько у кафе, став біля вітрини:

— Чи є в продажу у вас сок із журавлини?

Бармен зиркнув, як на вошу, повів хитро боком:

— Нема «соку» в нас, мужик, ми не дружим з «соком»!


— Треба «сік» казати в нас! — вчить він, як дитину.

Дядько просить: — «Сіку» дайте, хоча б половину.

Бармен знову за своє, аж затрясся з гніву:

— Нема «сіку», кажуть «соку»! — Рявкнув на всю ниву.


Дядько гримнув: — Як ти далі будеш вчити «сіку»,

Швидко зкручу тобі в'язи і зроблю каліку!

Тут бармен як затремтить, випустив стакани,

Вискочив через вікно та втік за паркани.


Дядько плюнув на поріг: — Ех, піду нівроку,

Вдосталь я напився тут і «сіку», і «соку»!


Тут історія повчальна для всього народу:

Один — мову не вивчав, не зна свого роду.

Другий начебто і «вчений», та — дурне насіння:

Вчив людину мові так, що відбив терпіння!


Знати мову — це повага, а не забаганка,

Без культури ж голова — порожня бляшанка!

©

Про йогу

Подививсь дід передачу як індійські йоги
Не хворіють, бо постійно пхнуть за шию ноги.
І рішив дід, щоб йому також не хворіти
Таку саму йогу потрібно робити.

Дочекався дід, коли баба вийшла з хати,
І почав індійську йогу він практикувати.
Одну ногу ледь запхав із всієї злості
У попереку щось рипнуло, затріщали кості.

Але дід не зупинився, запхав іншу ногу.
Його носом притиснуло в холодну підлогу.
Ноги наче прикипіли дідові за вуха
Не виймались, а держались, як воші кожуха.

У діда із переляку віднялася мова.
Він лиш сіпався та мукав, неначе корова.
Коли бабця зайшла в хату, побачила йогу
Побігла мерщій викликати швидку допомогу

Каже: «Поможіть, мій дід надивився йоги
З’їхав з глузду і за шию заплутались ноги».
Аж у обласній лікарні діда розкрутили.
Ноги бинтом обмотали та гіпс наложили.

Після того дід півроку ледь волочив ноги.
Не захоче він ніколи ніякої йоги.

РОЗУМНИЙ ОКЕАН (про ШІ)

Прийшов внук до баби в хату,
Вийняв ноутбука:
— От дивіться, — каже, — бабцю,
Це — чудова штука!

Презентує вам, бабусю,
Цей новітній план:
Тут знаходиться розумний
Штучний океан!

Знає він усе на світі,
Кожну дрібну штуку,
Бо ввібрав через мережу
Світову науку!

Як потрібно — він порадить,
Видасть все по слову:
Яким кормом годувати
Козу чи корову.

Як картоплю посадити,
Щоб була велика,
Як спекти в духовці курку,
Гуску чи індика.

Баба вділа окуляри:
— Ну, спитай, дитино,
Як дівчата вчора вкрали
В клубі піаніно?

Хай він скаже, де дільничний
Спить після обіду?
Чому Степан не поверне
Трактора сусіду?

Де подівся мій індик,
Що втік у вівторок?
І чому Петро за сир
Хоче цілих сорок?

Чому Петро з Ганною
Посварився зранку?
Де сховала теща в зятя
Самогону банку?

ШІ на те відповідає:
— «Пошук неможливий.
Ваш запит для системи —
Є незрозумілий».

Баба каже: — Тьху на нього!
Знань нема ні грама!
А ти кажеш — проект сильний,
Новітня програма!

Ти спитай, — каже бабуся, —
Цю свою шухляду:
Чи він може мені дати
Тлумачну пораду?

Скоро знов прийде сусідка,
Щоб я борг віддала.
Як їй скласти таку дулю,
Щоб вона відстала?

Блимав, блимав ноутбук,
Видав на екрані:
— «Ці питання некоректні,
Вибачайте, пані!»

— Бачиш, внучок, — каже баба, —
Марна то робота!
Він не знає про п'яницю,
Що спить біля плота.

Не розкаже про куму
І про сільські чвари...
Йому краще пасти в небі
Електронні хмари!

Внук зітхнув, закрив «шухляду»,
Вийшов геть із хати.
А ШІ й досі думає:
Як ту дулю дати?