Як для кого

Бомж на мусорці, в собаки кульок видирає.

Йде прохожий і в бомжа суворо питає;

«Чого дразните собаку, з якої причини?

Всім відомо, що собака – вірний друг людини».

Бомж дихнувши перегаром, каже: «Ай, момент.

Може, друг вам, цей - собака? Мені – конкурент».

Чому не п’є горілку?

- Знаєш, куме, дід Василь вже, горілки не п’є?

- А як пив? Значить характер й сила волі є.

Дід військовим колись був, якийсь офіцер.

- Та не в тому, куме, справа, він вчора помер.

Чому п’єте горілку?

- Бачу, куме, кожен день ви п’янючий йдете.

І чому, скажіть ви, куме, цю горілку п’єте?

- Та п’ю, куме, бо рідка. А ще б я хотів,

Щоб вона твердою була, я б ложкою їв.

Горжусь кумом

Вертаються куми із пивнушки. Один з них повзе.

- Може, куме, нас додому хтось та й підвезе?

Інший держиться за пліт.

- А я, кум, держусь!

- От за це я вас, кум, люблю і вами горджусь.

Не влізеш в трамвай

Стоїть п’яний на зупинці, обійняв стовпа.

Дружбан каже: «Подивися, он людей товпа.

Постав  той торшер на місце, більш не піднімай.

Бо не влізеш ти з ним, бовдур, ні в який трамвай».

Ще повезло

- Скоро, куме, Президента будем обирати.

Ви плануєте за кого свій голос віддати?

- Цілий список там бандюг. Я, кум, ні за кого.

Ще повезло, що з них всіх виберуть одного.

Подякував куму

- Дякую, що з Днем народження, куме, привітав.

Я ще зранку приодівся й на гостей чекав.

Вийшов, знаєте, надвір, стояв біля плота.

Крім вас, куме, не прийшла ніяка сволота.

Наче у Раю

Помер якось старий вчитель і в пекло попав.

Суд Небесний усе зважив, все підрахував.

Йому кажуть: «Грішки в тебе, трохи почекай.

Тиждень мучитися будеш й попадеш у Рай».

Каже вчитель: «Каюсь, грішний, гріхи визнаю.

Після школи мені в пеклі наче у Раю».

Не обіжайтесь

Ніч надворі, стукіт в двері.

- Куме, є розмова!

- Чи потрібні вам дубові й ясенові дрова?

- Нахріна вони мені? Я такі купив.

- Тоді, кум, не обіжайтесь, я предупридив.

Не кляніть, як змерзнете, бо люта ж зима.

Прокидається кум вранці - дров в дворі нема.

Залежить від урожаю

- Чи можете зараз, діду, свій схрон відкопати,

Де лежить в вас автомат, патрони й гранати?

- Думаєш, хлопе, в селі, когось підстрелити?

- Хочем москалям з хлопами війну об’явити.

Ну, при пустим, з москалями почнеться війна.

Що ви перемножите – сумнівів нема.

У них війська хлопе повно, мушу я сказати.

То ж прийдеться у полон їх багато брати.

Полонених приведете у село, сюди.

Годувати не вистачить в нас, хлопе, їди.

Подивимося який восени буде урожай.

Якщо добрий – з москалями війну починай.

Треба курити

Жила одна сім’я бідно, видно злидні мала.

Здохли кури і скотина уся поздихала.

Каже жінка: «В нас картопля, що ти в нас з’їси?

Йди до кума, пригостить, поїж ковбаси.

Та й нал’є тобі горілки, мусить пригостити.

За стіл сяде, сам з собою, він не буде пити».

Чоловік переодівся, вдів чисту сорочку.

І поплентався до кума. Кум сидить в тіньочку.

Той побачив і гукає: «Радий вас вітати!

Яка радість, кум прийшли до моєї хати!

Жінка в хаті прибирає, там підлогу миє.

Зараз, куме, це швиденько, вона стіл накриє.

Ви сідайте кум в садку, за стіл, на природі.

Покуріть, дощу не буде, видно по погоді.

Ось беріть, куме, газету і тютюн беріть.

Закрутіть собі цигарку, трохи покуріть».

Пройшло десь зо три години. Кум виходить з хати.

- Треба, куме, зараз свиням, швидко їсти дати.

Покуріть ще трохи, куме, я скоро прийду.

Жінка бистро там закінчить та зробить їду.

Ще пройшло не мало часу.

- Куме, ви в садку?

Покуріть ще трохи, куме, й випєм перваку.

Сидить кум, за столом, курить. Вже настав обід.

- Бачте, куме, який в мене хріновий сусід?

Кури грабають в городі та роблять біду.

Покуріть, їх вижену і швидко прийду.

Йде з городу.

- Ой ви, куме, такий молодець,

Що прийшли. Зараз ще трішки й роботі кінець

Як я радий, що прийшли ви, куме, до нас.

Зараз жінка стіл накриє, все під вищий клас.

Я бистренько зараз, куме, тако мимохідь

Це не довго. А ви, куме, трохи покуріть.

Ще пройшла якась година.

- Де ви куме?!

- Тут!

- Закрутився з господарством, що прямо капут.

Покуріть ще трохи куме, принесу води.

Я швиденько, зараз прийду, туди і сюди.

Уже вечір.

- Ви тут куме? Нікуди не йдіть.

Зараз я бистро помиюсь. А ви покуріть.

Ніч настала. Кум в трусах виходить із хати.

- Тут, куме, оказія – жінка лягла спати.

Бачу, куме, курите? Куріть, кум, куріть.

Прошу вас завтра раненько до мене прийдіть.

Жінка бистро стіл накриє. І ми куме там.

Я швиденько туди-сюди й вип’єм по сто грам.

Прийшов чоловік втомлений і носом куняє.

Його жінка зачекалась та зразу й питає:

«Як у кума там здоров’я, як тебе прийняв?».

- Знаєш, жінко, я практично з стола не вставав.

Кум брикає, слава Богу, кум наш – будь здоров.

Казав, щоб я завтра знову, раненько прийшов.

- Я подумала і завтра я піду з тобою.

Ти будеш сидіти з кумом, а я із кумою.

- Та немає чого, жінко, тобі там робити.

Ти ж не куриш, а у кума потрібно курити.

Скільки курите?

– Прочитав, куме, статтю в місцевій газеті,

Що є якись нікотін в кожній сигареті.

Я давно уже не курю, а вживаю мед.

Скільки ж курити ви, куме, на день сигарет?

– Курю, куме, бо привик, не для нікотіну.

Все залежить, скільки я знайомих зустріну.

Нашо воно здалося

Якось теща  зятю каже: «Треба щось робити.

Бур’янами заросло все, міг би покосити.

Фіртка зовсім відірвалась, це ти ж поламав.

Взяв би якісь інструменти – відремонтував».

Зять лежить собі в тіньочку, з пляшки пиво п’є.

– Наш воно мені здалося, як це не моє?

Теща каже: «Завтра піду я до адвоката.

Перепишу всю садибу, буде твоя хата».

Пройшов час, вона зробила так, як і сказала.

Документи оформила, все переписала.

Зять і далі ледачкує, лиш байдики б’є.

– Чого, зятю, не працюєш, добро все твоє?

Подивився зять на тещу і так важно каже:

«Нашо воно вам здалося, як воно не ваше?».

Поки зробите

Стара українська хата. Наступила ніч.

Діти внизу. Тато й мама залізли на піч.

Стали штурхатися там. Ну, робили діло.

На дітей подушка впала, ще щось полетіло.

Найменша не витримала: «Ну ви, блін, даєте?!

Поки зробите одного, то нас двох заб’єте!».

Не пісяється

- Пісяй, внучок, нас автобус не буде чекати.

Як запізнимося будемо на вокзалі спати.

- Та воно не пісяється, бабусю Орисю.

- Не пісяється, бо ти внучок наступив на пісю.

Якби не вуса

- Якби, куме, не ті вуса та при вашій рожі.

Були б ви на мою тітку страшенно похожі.

- Я ж без вус, кум, в мене лише шевелюра руса.

- В тітки така ж шевелюра, але є ще й вуса.

Вегетеріанка

- Моя жінка дуже любить кішок та собак.

Навіть дня без них не може прожити ніяк.

- А моя - інтелігентна жінка, як панянка.

Не їсть м’яса, бо вона – вегетаріанка.

Швидкі електрички

- Чого, куме, аж під ранок ви додому йдете?

Знаю, не гуляєте, горілки не п’єте.

- Це тому, що дуже швидко їздять електрички.

Вчора був я на базарі, продавав порічки.

Поки мені та касирка квиток вибивала.

Електричка поїхала й хвоста показала.

Не підривайте авторитет

З Днем народження прийшов кум кума привітати.

Але той не відпускає його вийти з хати.

- Ні так, куме, не годиться, сідайте до столу.

Пийте, куме, самогонку, пийте пепсі-колу.

Поки куме не нап’єтесь, не пущу нікуди.

Якщо вийдете тверезий, то що скажуть люди?

Що я кума не шаную і не пригостив?

Я ще з вами, кум, сьогодні горілки не пив.

Коли ви не зможете із-за стола встати.

Тоді йдіть собі спокійно, не буду тримати.

Отож пийте, кум, горілку, поїжте котлет.

Не потрібно підривати мій авторитет.

Показав хату

П’яні куми ледве прийшли до одного в хату.

- Бодай, куме, чорти взяли цю погоду кляту.

Добре, що якось добрались. Держіться за стіни.

Я покажу свою хату. Це у мене сіни.

Зайшли вони у кімнату.

- Це - моя вітальня.

Пройшли далі.

- Бачте ліжко? Це- у мене спальня.

Жінка спить, я біля неї, втомився з дороги.

Ось з під ковдри, бачте, куме, стирчать мої ноги?

Не обдуриш

Прийшов син пізно з вечірки. Батько його лає:

«То, що брешеш мені, сину, сильно допікає.

Думаєш, якщо ти пиво та горілку пив,

Старий дурень не почує, що тютюн курив?».

Така дитина

- Добрий день, куме Степане! Боже помагай!

Чого вчора мій похресник ревів як бугай?

- Не звертайте ви увагу – це така дитина.

Його зразу лупцювала по сраці дружина.

Потім я його дубасив, куме, зо п’ять раз.

Але він реве та й годі, такий він у нас.

Не розбудили

- Дивно, куме, що ви пізно із роботи йдете.

В вас в конторі всі нероби, лиш байдики б’єте.

- Та роботи, куме, повно. Сів перекурити.

І заснув. Видно не було кому розбудити.

Не коштував торт

- Я на багатьох весіллях, куме, побував.

Але жодного ще разу торт не коштував.

- Певно, куме, ви солодке, зовсім не їсте.

- Та ні, я солодке їм – це зовсім не те.

Там горілку наливають, торт дають потом.

Коли я вже зовсім п’яний лежу під столом.

Добрий чи поганий день?

- Добрий день, як, куме, справи, як відпочивали?

- День поганий, бо сьогодні в мене гроші вкрали.

- Як сказати? День поганий, куме, не для всіх.

Добрий день в кого не вкрали, й в того - хто вкрав їх.

Мерщій тушити

Прийшов кум до свого кума, щоб сіно косити.

Бензокосу взяв, горілки й сало, закусити.

Почали вони косити. Василь каже: «Досить!

Тільки дурень без сто грам зранку сіно косить».

Кум Степан покинув косу: «Я теж так вважаю».

Поніс мішок з причандаллям у тінь до сараю.

Спотикнувся ненароком, за корч зачепився.

Випала з мішка каністра і бензин розлився.

Кум Степан мішка закинув у кущі далеко

І пішов горілку пити з кумом під смереку.

Випили по гранчаку, салом закусили.

Витягнули по цигарці й смачно закурили.

Хтось із них кинув цигарку де бензин розлився.

Трава зразу спалахнула й сарай загорівся.

Кум Василь кричить: «Скоріше, куме, наливай!

Вип’єм та підем тушити, бо згорить сарай!».

А ти їх садив?

Два куми точили в лісі березовий сік.

Дивляться під кущиком сидить чоловік.

- Хто такий і що тут робиш?

- Да знаєтє, вот.

Я лістікі сабіраю сєбє на кампот.

Степан йому з пересердя в зуби зацідив.

- А ти клятий москалюка хіба їх садив?

Не там коса

Два куми траву косили та й додому йдуть.

- Так я, куме, притомився, що ноги гудуть.

Накосилися ми з вами цієї трави.

Дивляться: мотоцикліст і - без голови.

Фіть! І другий враз промчався, голови немає.

- Що це, куме, за фігня, дідько його знає?

Тут без голови і третій проїжджає. Фіть!

- Косу, куме, на плече інше положіть.

Нове прізвище

У одного чоловіка прізвище було.

Що сміялося із нього майже все село.

«Пердюченко». Він подумав: «Тут ніщо не вдію».

Чемодан зібрав й поїхав він жити в Росію.

Дали йому новий паспорт. Він дивиться. Знов,

Його прізвище похоже: «Сєргєй Пердюков».

Він в Вірменію подався. Тепер він - армян.

Дивиться, а в паспорті: «Сєрго Пєрданян».

Попросився в Грузію, може повезе?

Там грузини написали: «Пердунідзе».

Думає: «Ну що робити? Не везе і край.

Там де прізвища короткі, поїду в Китай».

Довго паспорт видавали, був у них тайфун.

Подивився, а прізвище його нове: «Бз Дун».

Внукам на згадку

Каже баба: «Ми старі вже. Скільки будем жити?

Треба, діду, спадщину чесно розділити.

Ми з тобою у колгоспі весь вік працювали.

Економили й панчоху грошей назбирали».

Дід говорить: «Хата, нужник і два ясени,

Нехай ділять між собою порівно сини.

А панчоху дамо внукам. Це про нас на згадку.

Нехай куплять на ці гроші собі шоколадку».

На сповіді

На сповіді: «Святий отче, гріх великий маю.

Я євреїв від фашистів в підвалі ховаю».

- Отрок, рятувати ближніх  це - справи хороші.

- Може, так, але за це я беру з них гроші.

- Я замолю, гріх - не сильний, це можна поняти.

Бо прийшлось своїм життям вкрай ризикувати.

- А такий гріх, святий отче, можна замолити,

Що закінчилась війна, їм не говорити?

Не турбуйтесь

- Я вам, куме, повідомлю неприємну річ.

Ваш собака в мене гавкав під вікном всю ніч.

-Хай там гавкає, Бровко мій ночами не спить.

Не турбуйтесь він удень, у буді лежить.

Серйозна проблема

Прийшов чоловік додому, сидить мовчазний.

Жінка каже: «Ти поїж щось, хоть чаю попий.

Може трапилось у тебе, щось там на роботі?»

- Та ні, бачиш, горобці там сидять на плоті.

Як уважно подивитись, знаєш в чому суть?

В нашій хаті під стріхою горобці живуть.

А автобусна зупинка, під вікнами, клята.

Хтось закурить, бичка кине, загориться хата.

Згорить стріха, як будуть біля нас курити.

Де ж ті наші горобці потім будуть жити?

Візьму кредит

Каже злодій: «Надоїло, бо краду дрібницю.

От сьогодні я почистив у селі крамницю.

Гроші кінчаться й полізу я чисти хати.

Візьму кредит і буду бізнес відкривати».

- Хто ж тобі кредит той дасть?, - приятель питає.

- А я візьму в банку так, що ніхто не взнає.

Нема алібі

Два куми на лавці пили й дільничний забрав.

Бо з колгоспної комори пшеницю хтось крав.

Запитує: «Крав пшеницю?». Один каже: «Ні».

Другий теж йому говорить: «Наш воно мені?».

- Ну а алібі в вас є?, - дільничний питає.

- Є горілка, ковбаса, алібі немає.

Хто кого зловив?

Іде Василь, рука в гіпсі, на ногу кульгає.

- Як там справи у вас, куме?, - кум Степан питає.

- Усе добре в мене, куме, живий слава Богу.

Важко йти, бо якийсь трактор попортив дорогу.

Вчора спіймав у ставку оттакенну щуку.

Витягав її на беріг те й поламав руку.

- А я куме, інше бачив: щука вас зловила,

Витягала вас із хати й макогоном била.

Бродячі пси

- Що у вас нема собаки, куме, набрехали.

Я прийшов, а ваші пси мене покусали.

Та це, куме, не мої, а якісь бродячі.

Я колись підгодував їх у свата на дачі.

А вони поприбігали всі до мої хати.

Думаю, нехай живуть, що їх виганяти?

Шапка не налізе

Прийшла кума до куми позичити сала.

- Були ви б мені чужі, я б вам не сказала.

Гуляєте ви, кума: наліво, направо.

Літом бачила вас голих, з Грицьком біля ставу.

Я дивилася кіно про вас із ютуба.

Що ви, кума, витворяли в каптьорці зав клуба?

Подумайте, кума, трохи ви за чоловіка.

Купіть шапку, мозги ж змерзнуть і буде каліка.

- Він, кума, свої мозги пропив вже давно.

Кожен день дудлить горілку й грає в доміно.

Валянки він теплі має, щоб не змерзли ноги.

Шапка йому не налізе, як виростуть роги.

Повезло Грицю

- Гриць, сусід мій, куме, ловить рибу в очереті.

Кожен ранок, туди їздить, він на лісапеті.

А я, куме, в очерети ходжу полювати.

Я - любитель, коли вип’ю, люблю постріляти.

То до чого веду, куме,що повезло Грицю.

Вранці йшов на полювання і забув рушницю.

Секс на трьох

Кум Степан говорить куму: «Та ви, куме, - лох.

Чи хотіли б спробувати ви сексу на трьох?».

- Ну, звичайно, що хотів би. Та де його взяти?

- Може встигнете, біжіть до своєї хати.