Під дубами

На подвір’ї вечеряє сім’я під дубами

За столом батько сидить із двома синами.

Мати борщ поставила, жирний, не парує.

Перший син борщу сьорбнув, геть в ложку не дує.

Ошпарився, але виду зовсім не подав.

– А дуби такі здорові, – видихнув й сказав.

Другий син гарячий борщ із ложки сьорбнув.

Також виду не подав й оком не моргнув.

Тільки вимовив: «Дуби високі й зелені».

І набрав зразу повітря аж цілі легені.

Тут і батько узяв ложку, здорову, півкварти.

– Коли борщ, – каже,– їсте – відставити жарти.

Зачерпнув борщ і весь кинув його в рот, з прожогу.

Раптом викарячив очі, вистовбурчив ногу.

У горлянці в нього щось сильно клекотіло.

З носа юшка потекла, з рота зашипіло.

Ледве видавити встиг: «Ви – сучі сини.

Я ще бачу під дубами  є два барани».