.png)
Син із батьком на городі солому
складали .
Син подає, батько вершить. Так і
працювали.
Каже батько: «Годі сину, копицю
складати
Ти будеш один кінець мотузки тримати.
А по другому я злізу, та й підем
додому.
Спека впаде, то тоді складемо солому».
Син – здоровій лобуряка, пудів зо
п’ять важить.
А не бачив, ще як батько по мотузці
лазить.
Тільки батько став злізати, син
мотузку кинув.
І на той кінець копиці з всеї сили
ринув.
І побачити устиг він таку картину:
Батько пригнув із копиці та й упав на
спину.
Синок плюнув з пересердя: «Навіщо
брехати?
Мабуть, думав не побачу, що будеш
стрибати»
Немає коментарів:
Дописати коментар