Стоять куми, літо, спека, тополиний пух.
- Хочу випити я,
куме, та у жінки - нюх.
І чого мені так
сильно в житті не везе?
Вип’ю каплю, вона ж
чує і мене гризе.
Я усяке їв: петрушку,
цибулю, часник.
Щоб той запах
алкоголю в мене з рота зник.
Ще осталось лише з’їсти
хіба, що гімна.
Щоб знищити якось
запах - рецепта нема.
- Моя жінка переможе
по нюху собаку.
То я, кум, собі
горілку заливаю в сраку.
Прийшов п’яний і як
завжди нюхає вона.
Що там нюхати, як з
рота запаху нема.
- Чудасію ще ніколи я
не чув таку.
Зараз піду через
сраку вип’ю у садку.
Підійшов знов кум до
плота через певний час.
- Як там куме мій
рецепт? Получилось в вас?
Дивиться: кум зняв
штани, на сраці цибає.
І здоровий огірок в
дупу запихає.
- Та закусюю я куме,
бачте аж промок.
Сало влізло, та не
лізе в дупу огірок.
Немає коментарів:
Дописати коментар