Контакт з НЛО

Рішив Степан почитати вечірком газети.

Заголовок: «НЛО з іншої планети».

Пишуть якісь контактери, прості сільські люди:

«На землі є НЛО й літає повсюди.

Воно може знаходитися навіть казна-де.

Прилітає з космосу і людей краде».

Пише контактер: «До мене прилетіли сірі.

Навкруг запах неприємний, наче у сортирі.

Очі круглі, зріст маленький і ноги, як ласти.

Вони мене захопили і хотіли вкрасти».

Інформації багато, щоб перепочити,

Закрутив Степан цигарку й пішов покурити.

Темна ніч, зірки блищать. Підійшов до плота,

Подивився у кущі і роззявив рота.

Прямо звідти, із кущів, із темної ночі,

Мозок йому просвердлили, здоровенні очі.

Коси дибом у Степана, по шкірі мороз.

Збагнув зразу, НЛО здійснює гіпноз.

Степан просить: «Відпусти, бо я хочу жити.

А на двір, я лише вийшов, цигарку курити.

Взагалі не контактер я, не хочу літати.

То ж не треба НЛО мене забирати».

В НЛО збільшилися очі, в кущах зарипіло,

У повітрі, неприємно й сильно засмерділо.

Степан захотів тікати, а ноги, як з вати.

- Пусти мене НЛО, я піду до хати.

Із кущів голос сусіда: «Послухай Степан,

Чого витріщивсь на мене наче істукан.

І якого, мені дідька, тебе забирати?

Як напився йди додому, дай мені посрати!».

Попередив

Ішов п’яний й на стовпі висіла об’ява:

«Продається мотоцикл, майже новий, «Ява»».

Випив пляшку і пішов адресу шукати.

Пізно ночую дійшов він до тої хати.

Подзвонив п’яниця в двері в три години ночі.

Вискочив з дверей господар, протирає очі.

Каже п’яний: «На стовпі прочитав об’яву.

Ви, шановний, продаєте мотоцикл «Яву»?»

- Так, я «Яву» продаю, в придачу: коляску,

Запчастини та ключі і нову запаску.

Мотоцикл майже новий та низька ціна.

- А мені ваш мотоцикл, скажіть, нахріна?

Може, добрий мотоцикл, дідько його знає?

Та я їздити не вмію й в мене прав немає.

Щоб ви мене не чекали, то прийшов сказати,

Я рішив, що мотоцикл не буду купляти.

Секрет успіху

Вчителька зустріла учня, колишнього свого,

Який в математиці, не петрав нічого.

Та й предмети інші, не вчив і не знав.

Але супермаркет має, бізнесменом став.

- Як же успіху такого, - питає, - добився?

Адже в університеті, ти ні дня, не вчився.

- Секрет успіху простий - працювати вмію.

Лиш три проценти беру, тому і радію.

За три тисчі продаю, за тисчу купляю.

І отак на три проценти, якось виживаю.

Головне здоров’я

Пізня осінь, листопад, сніжок пролітає.

В босоніжках сидить п’яний і пляшку тримає.

Випив з горла, закурив, поковиряв в вусі.

На сусідній лавочці, сидять дві бабусі.

Одна каже: «І для чого цю гидоту пити?

За ці гроші можна взутись і одяг купити»

Той прижмурив одне око, каже: «Слухай тьотка –

Це у мене не гидота, а пшєнічна водка.

Мене зовсім не цікавить взуття й всякі шмотки.

Економлю, не купляю ніщо, окрім водки.

На життя по філософські дивлюся, простіше.

Дбаю лише про здоров’я, бо це - важливіше.

Спасла піцюрина

- На той рік ти уже синку будеш вчитись в школі

Ходиш з мамою у баню, а там тітки голі.

Тобі треба сину, митись із чоловіками.

Тож підеш зі мною в баню, відвикай від мами.

Впало мило, коли батько милив собі спину.

Посковзнувсь малий та батька, хвать за піцюрину.

Батько підхватив малого і  каже до сина:

"Бачиш, як спасла тебе, моя піцюрина?

Якби мене не послухав, із мамкою мився,

В тіток нема піцюрини, так би нахрін й вбився».

Сусід-боягуз

Батько прийшов із  роботи, був у нічну зміну.

Запитує малюка; «Що там снилось, сину?»

-Та нічого не приснилось. Тобі скажу тату,

Вчора вечіром сусід, зайшов до нас в хату.

Сказав, лише на хвилинку, випити сто грам.

Я хоч тату і малий, але я сплю сам.

А сусід той - боягуз, боїться сам спати.

Заліз в ліжко він до мами, давай обнімати.

Всеодно він не заснув – цілу ніч трусився.

Я також, тату, не спав, тому сон не снився.

Як здибатись?

Прийшов дід на вибори проголосувати.

-Хочу я у вас шановні дещо запитати.

А чи була на дільниці уже моя баба?

Подивіться, там у списках, Килина Ганаба.

- Вона проголосувала, а ви тільки йдете.

А ви, що з бабунькою разом не живете?

- Колись жили, та померла баба вже давно.

Але на всі вибори ходить всеодно.

У совбезі, на пенсію є баба у списку,

Але кажуть, що їй платять на іншу прописку.

Так, як Ветеран війни, баба пільги має,

Куди ж гроші, та тім світі, вона витрачає?

Хотів бабу побачити та її спитати.

Бо старий вже і мені скоро помирати.

Як куми сєпаратіста ліквідували

- Щось ви, куме, чудите, чудите та й годі.

Бачу: зранку, ваш кабан, лазить по городі.

Розфарбований увесь, наче лис Микита.

Риє скрізь та робить шкоду. Вам не шкода жита?

- Мені себе, куме, шкода. Я так хочу сала.

Але жінка кабана колоти не дала.

Нехай риє скільки хоче, бодай йому грець.

Може у моєї жінки ввірветься терпець.

Купив фарби, вчора їздив по цукор, до міста.

Розмалював кабана під сєпаратіста.

- І для чого на городі ці сєпаратісти?

Перериє він все нахрін – не буде, що їсти

Це ви, кум, перестарались, явно перебор.

Стирчить з жопи в кабана прапор триколор,

По боках написано жирним ДНР.

Я б і сам, голими руками, з нього шкуру здер.

- Так я вчора хтів зробити, але ще не час.

Нам потрібно дочекатись із штабу наказ.

Моя жінка, бачиш прала, білизна висить,

А кабан там стовчик риє. Тільки куме: цить!

Вже той стовпчик для білизни, кабан розхитав.

Бачиш ту купу гімна? То кабан насрав.

Але кум, по мому плану, буде всеодно.

Стовпик впав і вся білизна впала у гімно.

Зараз жінка як побачить, вискочить із хати,

Дасть наказ сепаратіста нам ліквідувати.

Чудовий рецепт

Стоять куми, літо, спека, тополиний пух.

- Хочу випити я, куме, та у жінки - нюх.

І чого мені так сильно в житті не везе?

Вип’ю каплю, вона ж чує і мене гризе.

Я усяке їв: петрушку, цибулю, часник.

Щоб той запах алкоголю в мене з рота зник.

Ще осталось лише з’їсти хіба, що гімна.

Щоб знищити якось запах - рецепта нема.

- Моя жінка переможе по нюху собаку.

То я, кум, собі горілку заливаю в сраку.

Прийшов п’яний і як завжди нюхає вона.

Що там нюхати, як з рота запаху нема.

- Чудасію ще ніколи я не чув таку.

Зараз піду через сраку вип’ю у садку.

Підійшов знов кум до плота через певний час.

- Як там куме мій рецепт? Получилось в вас?

Дивиться: кум зняв штани, на сраці цибає.

І здоровий огірок в дупу запихає.

- Та закусюю я куме, бачте аж промок.

Сало влізло, та не лізе в дупу огірок.

Правда про Путіна

- А, що правду кажуть, діду, Путін дуже злий,
Сильно бреше і ще ростом страшенно малий?
- То, що злий й брехливий - правда, він вуйко нефайний.
Але ріст в нього середній, скажемо, звичайний.
- А чого тоді в селі, говорять хлопаки,
Що той Путін їм того, до самої сраки?