Сусід-боягуз

Батько прийшов із  роботи, був у нічну зміну.

Запитує малюка; «Що там снилось, сину?»

-Та нічого не приснилось. Тобі скажу тату,

Вчора вечіром сусід, зайшов до нас в хату.

Сказав, лише на хвилинку, випити сто грам.

Я хоч тату і малий, але я сплю сам.

А сусід той - боягуз, боїться сам спати.

Заліз в ліжко він до мами, давай обнімати.

Всеодно він не заснув – цілу ніч трусився.

Я також, тату, не спав, тому сон не снився.

Як здибатись?

Прийшов дід на вибори проголосувати.

-Хочу я у вас шановні дещо запитати.

А чи була на дільниці уже моя баба?

Подивіться, там у списках, Килина Ганаба.

- Вона проголосувала, а ви тільки йдете.

А ви, що з бабунькою разом не живете?

- Колись жили, та померла баба вже давно.

Але на всі вибори ходить всеодно.

У совбезі, на пенсію є баба у списку,

Але кажуть, що їй платять на іншу прописку.

Так, як Ветеран війни, баба пільги має,

Куди ж гроші, та тім світі, вона витрачає?

Хотів бабу побачити та її спитати.

Бо старий вже і мені скоро помирати.

Як куми сєпаратіста ліквідували

- Щось ви, куме, чудите, чудите та й годі.

Бачу: зранку, ваш кабан, лазить по городі.

Розфарбований увесь, наче лис Микита.

Риє скрізь та робить шкоду. Вам не шкода жита?

- Мені себе, куме, шкода. Я так хочу сала.

Але жінка кабана колоти не дала.

Нехай риє скільки хоче, бодай йому грець.

Може у моєї жінки ввірветься терпець.

Купив фарби, вчора їздив по цукор, до міста.

Розмалював кабана під сєпаратіста.

- І для чого на городі ці сєпаратісти?

Перериє він все нахрін – не буде, що їсти

Це ви, кум, перестарались, явно перебор.

Стирчить з жопи в кабана прапор триколор,

По боках написано жирним ДНР.

Я б і сам, голими руками, з нього шкуру здер.

- Так я вчора хтів зробити, але ще не час.

Нам потрібно дочекатись із штабу наказ.

Моя жінка, бачиш прала, білизна висить,

А кабан там стовчик риє. Тільки куме: цить!

Вже той стовпчик для білизни, кабан розхитав.

Бачиш ту купу гімна? То кабан насрав.

Але кум, по мому плану, буде всеодно.

Стовпик впав і вся білизна впала у гімно.

Зараз жінка як побачить, вискочить із хати,

Дасть наказ сепаратіста нам ліквідувати.

Чудовий рецепт

Стоять куми, літо, спека, тополиний пух.

- Хочу випити я, куме, та у жінки - нюх.

І чого мені так сильно в житті не везе?

Вип’ю каплю, вона ж чує і мене гризе.

Я усяке їв: петрушку, цибулю, часник.

Щоб той запах алкоголю в мене з рота зник.

Ще осталось лише з’їсти хіба, що гімна.

Щоб знищити якось запах - рецепта нема.

- Моя жінка переможе по нюху собаку.

То я, кум, собі горілку заливаю в сраку.

Прийшов п’яний і як завжди нюхає вона.

Що там нюхати, як з рота запаху нема.

- Чудасію ще ніколи я не чув таку.

Зараз піду через сраку вип’ю у садку.

Підійшов знов кум до плота через певний час.

- Як там куме мій рецепт? Получилось в вас?

Дивиться: кум зняв штани, на сраці цибає.

І здоровий огірок в дупу запихає.

- Та закусюю я куме, бачте аж промок.

Сало влізло, та не лізе в дупу огірок.

Правда про Путіна

- А, що правду кажуть, діду, Путін дуже злий,
Сильно бреше і ще ростом страшенно малий?
- То, що злий й брехливий - правда, він вуйко нефайний.
Але ріст в нього середній, скажемо, звичайний.
- А чого тоді в селі, говорять хлопаки,
Що той Путін їм того, до самої сраки?

Не з тим пив

Визвали Петра на збори, через пиятику.
- Подивись, Петро на себе і на свою пику.
Неголишся, господарство зовсім не тримаєш.
Жаль дивитися на тебе, п’єш і пропадаєш.
Як без чарки ти не можеш – пий, Господь з тобою,
Але міру, Петро знай, пий лиш з головою.
Кум питає: «Як там збори?" - Обійшлося миром. 
Кажуть пити з головою, я ж пив з бригадиром.

Гарно виступили

Діда, який спорт дивився, хлопці запитали:

«Як там наші, по плаванню, добре виступали?»

- Та начебто не погано. Я так подивився,

Всі живі, усі здорові, ніхто не втопився.

Практикант у церкві

Прийшов в церкву, на практику, молодий бурсак.

Піп на нього подивився: «Зробим отрок так.

Будеш правити сьогодні, ти у церкві сам.

Для храбрості можеш випити горілки сто грам».

Після служби піп говорить: «Це було кіно.

Так бабуньки не хрестились у церкві давно.

Не погано відслужив, співав без зупинки.

Але отрок є у тебе три значні помилки.

Я казав, що остограмся, було б не замєтно.

А ти ографінився і причом конкретно.

Кадилою машут плавно. А ти як махав?

Ніби тебе бджоли тяли, а ти відганяв.

В кінці ти сказав матюк, а треба «Амінь».

Іди отрок і молись, з очей моїх згинь!».

Про здоров’я.

- Як здоров’я?, - запитали старенького діда.

- Значно краще, покійного Василя, сусіда.

Зараз хлопці вам розкажу. Тут ось яка штука.

Бачите, біля криниці лежить каменюка?

В молодості паршивеньке я здоров’я мав.

Піднімав ту каменюку, але не підняв.
Вже старий, вісімдесят з лишнім років маю.
І тепер ту каменюку я не піднімаю.

Випадок у школі (Хто спалив Карфаген?)

Приїхав, один інспектор у середню школу.
На уроці історії питає Миколу:
«Скажи мені, хто і як спалив Карфаген?»
- Я не бачив, може знає Сергій чи Євген?
Задає він те питання дівчинці, що з краю.
Та говорить: « Не палила, хто спалив не знаю»
Тут учитель втрутився: « У нас такі діти,
Що не те, що Карфаген, все можуть спалити.
Головний палій в селі – це Кандиба Гена.
Може п’яний випадково спалив Карфагена.
Його синок в класі вчиться. Нехай скаже Гриць,
Скільки п’яний його батько підпалив копиць»
До директора інспектор прибіг: « Якийсь жах!
Голова паморочиться і дзвенить в вухах!
В вас учитель божевільний й божевільні діти.
Не навчаються, а ходять копиці палити.
А хто спалив Карфаген з них ніхто не знає.
Вчитель той, скажу відверто, дітей не навчає».
- Недоліки у нас є, бракує культури.
Карфаген, не шкільна справа, а прокуратури.
Не хватало, щоб пожежі я ще розгрібав.
Важливішу маю справу – ноутбук хтось вкрав.
По одному визву всіх і якась падлюка,
Як прижму, признається хто вкрав ноутбука.
Що до того Карфагену – зробим хід конем:
Я Вам ставлю могорич і справу замнем».
Чимдуж помчав інспектор до заврайоно:
«Я такого бардака не бачив давно.
Видно вчитель історії, сам її не вчив,
Тож не знають хто і як Карфаген спалив.
А директор, взагалі попросив мовчати.
Пропонує могорич, щоб справу зам’яти».
- Неспроста це, бо недавно ресторан спалили.
Тут один хитрий брикався, бандюги й втопили.
Якщо справа бандюків, то краще мовчати.
Вони замість Карфагена хтять, щось будувати.
Заспокойтесь, не хвилюйтесь – це не варто того.
Краще сядемо, та вип’єм коньяку міцного.
Ну згорів той Карфаген, стільки б горя мали.
Той рік школа вщент згоріла і ту ми списали.
Ваша справа на контролі, я її не лишу. 

Проведу ревізію і Карфаген спишу.