Чудові умови

– Щоб ваш син почав навчатись, зробіть перші кроки.

Виділіть йому куточок робити уроки.

– Я вам скажу, син чотири у нас кутки має.

Думаєте він сидить в них? По двору гасає.

Набожний учитель

В класі, набожний учитель, проповідь веде:

– Хто буде погано вчитись, в пекло попаде.

То ж не пізно покаятися. Кожен учень знай.

Добре вчись та на відмінно – попадеш у рай!

З острахом питає учень: «А як бути тим,

Хто хоче закінчити, цю школу, живим?

Хто тато?

– Що не вивчив знов урок, двійку хочеш мати?

– Та вчора батьки сварились, а я пішов з хати.

– Маму твою бачила, а тата ще ні.

Отож взавтра сюди тата приведи мені.

– Хто мій тато, вони толком і самі не знають,

Тому сваряться вже тиждень, та все виясняють!

Виручила

Парубок зав’язує з дівкою розмову.

– Оце вчора батько мій прикупив корову.

А як справи зараз в тебе? – парубок питає.

– В мене добре ідуть справи, – та відповідає.

– А як зараз поживають твої мама й тато?

– Та нормально, лише в них роботи багато.

– А як в брата та сестри зараз ідуть справи?

– Сестра – вчиться, брат – приїхав в відпустку з Полтави.

Вже парубок і не знає, що далі питати.

Але дівка виручає: «Якщо хочеш знати.

То я маю дядька, тітку, маю бабу й діда.

Маю я батьків хрещених, ще  маю сусіда».

Просте рішення проблеми

– За Романа мам не піду, хоч він і багатий.

Але в нього вузькі очі, та ще він тельбатий.

– Жениться на тобі, доню – їсти перестане,

Будуть в нього круглі очі й живота не стане.

Складне питання

– Хочу я в вас у аптеці таку мазь купити,

Що би можна було ними рани загоїти.

– А великі у вас рани?, – аптекар питає.

Чоловік знизав плечима: «А біс його знає?

Можуть бути і великі, і маленькі ранки.

Це ж весілля. Буде видно завтра, після п’янки».

Кмітливий син

Син із батьком на городі солому складали .

Син подає, батько вершить. Так і працювали.

Каже батько: «Годі сину, копицю складати

Ти будеш один кінець мотузки тримати.

А по другому я злізу, та й підем додому.

Спека впаде, то тоді складемо солому».

Син – здоровій лобуряка, пудів зо п’ять важить.

А не бачив, ще як батько по мотузці лазить.

Тільки батько став злізати, син мотузку кинув.

І на той кінець копиці з всеї сили ринув.

І побачити устиг він таку  картину:

Батько пригнув із копиці та й упав на спину.

Синок плюнув з пересердя: «Навіщо брехати?

Мабуть, думав не побачу, що будеш стрибати»

Під дубами

На подвір’ї вечеряє сім’я під дубами

За столом батько сидить із двома синами.

Мати борщ поставила, жирний, не парує.

Перший син борщу сьорбнув, геть в ложку не дує.

Ошпарився, але виду зовсім не подав.

– А дуби такі здорові, – видихнув й сказав.

Другий син гарячий борщ із ложки сьорбнув.

Також виду не подав й оком не моргнув.

Тільки вимовив: «Дуби високі й зелені».

І набрав зразу повітря аж цілі легені.

Тут і батько узяв ложку, здорову, півкварти.

– Коли борщ, – каже,– їсте – відставити жарти.

Зачерпнув борщ і весь кинув його в рот, з прожогу.

Раптом викарячив очі, вистовбурчив ногу.

У горлянці в нього щось сильно клекотіло.

З носа юшка потекла, з рота зашипіло.

Ледве видавити встиг: «Ви – сучі сини.

Я ще бачу під дубами  є два барани».

Вигідне рішення

Син дорослий, батьку каже: «Я подумав тату.

Женимося  із дружками, як знайдемо хату,

У якій повинно жити тільки три сестри».

– А маєток ділити прийдеться на три?

– Та, – махнув синок рукою, – маєток пусте.

На трьох буде одна теща у нас всіх зате.

Як дід сало продавав.

Дід з бабою довгенько кабанця тримали.

Закололи, м'ясо дітям у місто віддали.

Залишилось повно сала, бо сальна свиня.

Каже баба: "Знаєш, діду, думала півдня.

Сала у нас є багато, стільки не з'їси.

Поїдь, діду, на базар його продаси.

Купим дров, бо в господарстві й трісочки нема.

Зараз осінь, холодно, а скоро ж зима".

На  районному базарі, людей дуже мало

Стоїть дід, з самого ранку і продає сало.

Підійшов інтелігентний дядько у краватці:

- Скільки років скажіть, діду, було свиноматці?

- Це не свиноматка була, молодий кабан.

Ви скуштуйте краще сало, - каже дід Іван.

Дядько взяв шматочок сала, трішки скуштував:

- Смачне сало. А чим діду свиню годував?

- Він на хлібі в мене ріс, аж півтора року.

Беріть цей, славний шматочок, із правого боку.

- В нас в країні, не хватає хліба для людей,

А ви ним годуєте на продаж свиней!

Стаття 9, пункт десятий міністра наказ.

500 гривень буде штрафу, вам на перший раз.

Ви давайте штраф платіть, дідунько, бистріше.

Районна прокуратура, а я слідчий Мішев.

Дід виложив 500 гривень, ще й дав шматок сала.

- От халепи, ще такої, - каже, - не хватало.

- Тепер, діду, документи у вас всі в ажурі.

Як хтось буде наїжджати - я в прокуратурі.

Далі торгує дідусь. Треба ж відбить гроші.

Бо ще й баба заказала купити галоші.

Якийсь дядько підійшов. На коліні дюрка.

Із пакета стирчить пляшка і скубана курка.

Він понюхав спершу сало, потім повертів.

Відрізав малий шматочок та із сіллю з’їв.

- Смачне сало, надзвичайно й нормальна ціна.

А чим діду, годували, свого кабана?

Сало так у роті й тане, ніби майський мед

Певно, хлібом годували, признавайся дєд.

Побліднів дід: «Яким хлібом? Ви що? Боже збав!

З нужника черпав гімно, та ним годував».

- Екскрементами людей хочте потравити?

Санепідемстанція. Будем штраф платити.

500 гривень, по-бєдному, це так, як для вас.

Бачу коїте цей злочин ви лиш перший раз.

Дістав дід із пазухи, всі останні гроші.

Ті, що були на дрова й бабі на галоші.

- Держіть, діду, цей папір, так сказать, на старт.

Ваше сало тепер має, державний стандарт.

Складну справу я владнав, з вашим кабаном.

Свиней більше не годуйте ніяким гімном.

Божевілля, в голові діда, гудуть бджоли.

Думає: «Більш торгувати не буду ніколи»

Ходять люди, та купують, то сало потрохи.

На галоші вторгував дід, для баби Явдохи.

Довго стояв мовчки лисий, в салі ковирявся.

Скуштував один шматочок й врешті обізвався:

«Смачне сало. І шкурочка - жовта, а не біла.

Скажіть, діду, а які корми, ваша свиня їла?»

Дід подумав: «От халепа, про корма питає.

Зараз знов, щось не те скажу, та знов штраф впаяє».

- Та я гроші на харчі кабану давав.

А, що їв він то не знаю, бо він сам купляв.

Покупець перелякався. Каже: «Якийсь жах!

Дід торгує божевільний. В нього з’їхав дах».

Дід нарешті продав сала останній шматок.

Лише бабі на галоші, собі на квиток.