Чому п’єте горілку?

- Бачу, куме, кожен день ви п’янючий йдете.

І чому, скажіть ви, куме, цю горілку п’єте?

- Та п’ю, куме, бо рідка. А ще б я хотів,

Щоб вона твердою була, я б ложкою їв.

Горжусь кумом

Вертаються куми із пивнушки. Один з них повзе.

- Може, куме, нас додому хтось та й підвезе?

Інший держиться за пліт.

- А я, кум, держусь!

- От за це я вас, кум, люблю і вами горджусь.

Не влізеш в трамвай

Стоїть п’яний на зупинці, обійняв стовпа.

Дружбан каже: «Подивися, он людей товпа.

Постав  той торшер на місце, більш не піднімай.

Бо не влізеш ти з ним, бовдур, ні в який трамвай».

Ще повезло

- Скоро, куме, Президента будем обирати.

Ви плануєте за кого свій голос віддати?

- Цілий список там бандюг. Я, кум, ні за кого.

Ще повезло, що з них всіх виберуть одного.

Подякував куму

- Дякую, що з Днем народження, куме, привітав.

Я ще зранку приодівся й на гостей чекав.

Вийшов, знаєте, надвір, стояв біля плота.

Крім вас, куме, не прийшла ніяка сволота.

Наче у Раю

Помер якось старий вчитель і в пекло попав.

Суд Небесний усе зважив, все підрахував.

Йому кажуть: «Грішки в тебе, трохи почекай.

Тиждень мучитися будеш й попадеш у Рай».

Каже вчитель: «Каюсь, грішний, гріхи визнаю.

Після школи мені в пеклі наче у Раю».

Не обіжайтесь

Ніч надворі, стукіт в двері.

- Куме, є розмова!

- Чи потрібні вам дубові й ясенові дрова?

- Нахріна вони мені? Я такі купив.

- Тоді, кум, не обіжайтесь, я предупридив.

Не кляніть, як змерзнете, бо люта ж зима.

Прокидається кум вранці - дров в дворі нема.

Залежить від урожаю

- Чи можете зараз, діду, свій схрон відкопати,

Де лежить в вас автомат, патрони й гранати?

- Думаєш, хлопе, в селі, когось підстрелити?

- Хочем москалям з хлопами війну об’явити.

Ну, при пустим, з москалями почнеться війна.

Що ви перемножите – сумнівів нема.

У них війська хлопе повно, мушу я сказати.

То ж прийдеться у полон їх багато брати.

Полонених приведете у село, сюди.

Годувати не вистачить в нас, хлопе, їди.

Подивимося який восени буде урожай.

Якщо добрий – з москалями війну починай.

Треба курити

Жила одна сім’я бідно, видно злидні мала.

Здохли кури і скотина уся поздихала.

Каже жінка: «В нас картопля, що ти в нас з’їси?

Йди до кума, пригостить, поїж ковбаси.

Та й нал’є тобі горілки, мусить пригостити.

За стіл сяде, сам з собою, він не буде пити».

Чоловік переодівся, вдів чисту сорочку.

І поплентався до кума. Кум сидить в тіньочку.

Той побачив і гукає: «Радий вас вітати!

Яка радість, кум прийшли до моєї хати!

Жінка в хаті прибирає, там підлогу миє.

Зараз, куме, це швиденько, вона стіл накриє.

Ви сідайте кум в садку, за стіл, на природі.

Покуріть, дощу не буде, видно по погоді.

Ось беріть, куме, газету і тютюн беріть.

Закрутіть собі цигарку, трохи покуріть».

Пройшло десь зо три години. Кум виходить з хати.

- Треба, куме, зараз свиням, швидко їсти дати.

Покуріть ще трохи, куме, я скоро прийду.

Жінка швидко там закінчить та зробить їду.

Ще пройшло не мало часу.

- Куме, ви в садку?

Покуріть ще трохи, куме, й випєм перваку.

Сидить кум, за столом, курить. Вже настав обід.

- Бачте, куме, який в мене хріновий сусід?

Кури грабають в городі та роблять біду.

Покуріть, їх вижену і швидко прийду.

Йде з городу.

- Ой ви, куме, такий молодець,

Що прийшли. Зараз ще трішки й роботі кінець

Як я радий, що прийшли ви, куме, до нас.

Зараз жінка стіл накриє, все під вищий клас.

Я швиденько зараз, куме, тако мимохідь

Це не довго. А ви, куме, трохи покуріть.

Ще пройшла якась година.

- Де ви куме?!

- Тут!

- Закрутився з господарством, що прямо капут.

Покуріть ще трохи куме, принесу води.

Я швиденько, зараз прийду, туди і сюди.

Уже вечір.

- Ви тут куме? Нікуди не йдіть.

Зараз я бистро помиюсь. А ви покуріть.

Ніч настала. Кум в трусах виходить із хати.

- Тут, куме, оказія – жінка лягла спати.

Бачу, куме, курите? Куріть, кум, куріть.

Прошу вас завтра раненько до мене прийдіть.

Жінка швидко стіл накриє. І ми куме там.

Я швиденько туди-сюди й вип’єм по сто грам.

Прийшов чоловік втомлений і носом куняє.

Його жінка зачекалась та зразу й питає:

«Як у кума там здоров’я, як тебе прийняв?».

- Знаєш, жінко, я практично з стола не вставав.

Кум брикає, слава Богу, кум наш – будь здоров.

Казав, щоб я завтра знову, раненько прийшов.

- Я подумала і завтра я піду з тобою.

Ти будеш сидіти з кумом, а я із кумою.

- Та немає чого, жінко, тобі там робити.

Ти ж не куриш, а у кума потрібно курити.

Скільки курите?

– Прочитав, куме, статтю в місцевій газеті,

Що є якись нікотін в кожній сигареті.

Я давно уже не курю, а вживаю мед.

Скільки ж курити ви, куме, на день сигарет?

– Курю, куме, бо привик, не для нікотіну.

Все залежить, скільки я знайомих зустріну.