Без церемонії

– Щоб нам, куме, досягнути повної гармонії,

Треба випити п’ять чарок і без церемонії.

– Куме, я не здужаю, так горілку пити.

Церемонію несіть. Треба закусити.

Після кризи.

Каже депутат колезі на сесії зранку:

– Вчора я хотів завести ще одну коханку.

А дружина каже: «Кризу цю переживемо.

Тоді навіть й три коханки, собі заведемо»

Смішний

Діду, а ти був малим?, – питає онук.

– Ну, звичайно, колись був, як і ти малюк.

– В мене чуб, лице гладеньке. Не схожі з тобою.

А ти, мабуть, смішний був – лисий й з бородою.

На хліб

П’яний милостиню просить: «Спонсора шукаю.

Дайте бідному на хліб, а то помираю»

– Не на хліб, а на горілку, бо п’яний щодня

Зупинилась, й йому каже, жіночка одна.

– Людям брешеш, забулдига, трішки б совість мав.

– На хліб прошу, на горілку я вже назбирав.

На сесії

На сесії у райраді тривають дебати.

Ділять кошти між собою пани депутати.

Якийсь лисий, на стіл виліз, трощить мікрофона.

Головуючий кричить, аж пика червона:

– Заспокойтеся. Навіщо трибуну ломати?

Нам потрібно бюджет районний прийняти.

Хтось із залу крикнув: «Досить, нас за лохів мати,

Безстроково трибуну будем блокувати!»

Раптом виключили світло, задуділи в труби.

Головуючому в темноті хтось зацідив в зуби.

Після цього, в залі бійка, страшенна зчинилась.

Одна група депутатська із іншою билась.

Осторонь в кутку сидять жінки-депутати.

Їхня функція побитих під столи запхати.

Прищавий кричить: «Давайте вже землю ділити!»

Двоє його заламали й в живіт стали бити.

А старий пердун , якийсь, тихо спить в куточку.

Тут підскочили до нього і хвать за сорочку.

Потім хтось із всього маху заїхав у пику.

Проснулися інші пердуни від страшного крику.

В туалеті зрадники ведуть перемови.

В одних значки синьо-білі, у інших підкови.

Сутність байки: є в райради з кого приклад брати.

Саме так, в Верховній Раді, тривають дебати.

Козак

– Куме, Петре, щось спитаю, ідіть но сюди!

Чи зможете випити все відро води?

А той каже: «Що Ви, куме, щось таке патяка.

Ні, звичайно, я не вип’ю, я Вам не коняка?»

– А якщо в відрі горілка, самогон, коньяк?

– То я вип’ю навіть більше, що я не козак!

Хто дотягне?

– До дна тягніть, а то тягнете, як то віл солому.

– Як дотягну, хто мене дотягне додому?

Про гімно

Раз приїхав губернатор й біля райвно

Побачив, що на сходах лежало гімно.

То ж він визвав всіх надвір і давай питати:

Хто це міг, на сходах, купу здорову насрати.

Репортери приїхали, знімають кіно.

Міліція на аналізи забрала гімно.

Заврайно каже: «В освіті – маленькі зарплати,

Так багато вчителі не могли насрати.

Більшість з них їсть раз у день, й то тарілку супу,

То ж учитель не навалить таку, гімна купу.

А вчора делегацію із Польщі приймали.

Є припущення – вони на сходах насрали.

З крутими номерами вранці джип стояв,

Може, хтось з нього виходив й купу цю насрав».

Сутність байки: туалетів у місті нема!

Через то, дуже багато розвелось гімна.

Мало СНІДу

Приїхали іноземці досвід переймати.

У районі думають: «Кого б показати?»

У одному селі дідусь один господарював.

Свині, корови та вівці він один тримав.

Просять діда: «Делегацію, будь ласка, прийміть.

Іноземцям господарства своє покажіть».

Дід говорить: «Що їм скажу? Я ж не знаю мову.

Це вони будуть дивитись бичка чи корову?»

– Свиней вам ще підвеземо, щоб було багато.

Ваша справа їм всміхатись і трішки брехати.

Не турбуйтесь, що потрібно вам переведуть.

Іноземці телевізор в гостинець дадуть.

Дід згодився й іноземців зустрів біля хати.

Ті взялись усе дивитись та фотографувати.

Каже дід їм: «Тут я держу бички і корову.

Даю їм жом з гичкою й гречану полову.

Тут великих свиней держу, а там – поросяток.

В огорожі надворі є овець десяток».

Іноземка одна каже: « Спитати хотіла.

Це у вас лише будинок? Чи може є вілла?»

– Вила є, – говорить дід, – аж цілих три штуки.

Було шість. Одне зламалось, двоє взяли внуки.

Якийсь лисий в окулярах запитує: «Діду,

А у вас тут у селі не буває СНІДу?»

Дід подумав: «Як сказати, що СНІДу немає,

Скажуть: «Що це за хазяїн, що СНІД не тримає?»

А якщо сказати є, то попросять дати.

От халепа! Треба їм щось таке збрехати».

Каже дід: « Багацько СНІДу восени я мав.

Трохи з бабою ми з’їли, трохи я продав.

Зараз СНІДу дуже мало в господарстві маю.

Так, для себе й для дітей на Паску тримаю».

Складне питання

– Гей сусіде, вже мені весь терпець урвався.

Коли борг, ви віддасте! – дід Іван спитався.

Каже той: «Кожну суботу ходжу в синагогу,

Та не можу знати речі притаманні богу»