Мало СНІДу

Приїхали іноземці досвід переймати.

У районі думають: «Кого б показати?»

У одному селі дідусь один господарював.

Свині, корови та вівці він один тримав.

Просять діда: «Делегацію, будь ласка, прийміть.

Іноземцям господарства своє покажіть».

Дід говорить: «Що їм скажу? Я ж не знаю мову.

Це вони будуть дивитись бичка чи корову?»

– Свиней вам ще підвеземо, щоб було багато.

Ваша справа їм всміхатись і трішки брехати.

Не турбуйтесь, що потрібно вам переведуть.

Іноземці телевізор в гостинець дадуть.

Дід згодився й іноземців зустрів біля хати.

Ті взялись усе дивитись та фотографувати.

Каже дід їм: «Тут я держу бички і корову.

Даю їм жом з гичкою й гречану полову.

Тут великих свиней держу, а там – поросяток.

В огорожі надворі є овець десяток».

Іноземка одна каже: « Спитати хотіла.

Це у вас лише будинок? Чи може є вілла?»

– Вила є, – говорить дід, – аж цілих три штуки.

Було шість. Одне зламалось, двоє взяли внуки.

Якийсь лисий в окулярах запитує: «Діду,

А у вас тут у селі не буває СНІДу?»

Дід подумав: «Як сказати, що СНІДу немає,

Скажуть: «Що це за хазяїн, що СНІД не тримає?»

А якщо сказати є, то попросять дати.

От халепа! Треба їм щось таке збрехати».

Каже дід: « Багацько СНІДу восени я мав.

Трохи з бабою ми з’їли, трохи я продав.

Зараз СНІДу дуже мало в господарстві маю.

Так, для себе й для дітей на Паску тримаю».