Гуморески: Співчутливий синок; Знайшов; Оженився

              -   -   -

Співчутливий синок

На пасіці, бджоли сильно покусали тата.

 Лежить бідний весь опухлий, стерчить із вух вата.

Пожалів батька синок, прийшов, співчуває:

               – А що, дуже болить, тату, як бджола кусає?

               Батько стогне: «Сильно тне, ця скажена муха.

               Особливо боляче, як жалить у вуха».

               Синок каже: «Навіть добре, що Вас покусали.

               Зате так кумедно Ви, диско танцювали.

               І кричали мов Кінг-Конг, кривлявсь як макака,

               Що зі страху утік кіт й злякався собака.

               Може ще колись покажете подібну утіху.

               Я ледь пузо не порвав від такого сміху.

              -   -   -

Знайшов

Вийшов п’яний на вулицю та й почав горлати:

– Заберіть мене, чорти, скільки ж вас шукати?

На цей крик прибігли два міліціонери.

Взяли його попід руки. Він каже: «Холера!

Так заїхав би вам в пику бісовій сволоті.

То ви тут? А я шукав вас всю ніч на болоті!».

               -   -   -

Оженився

Просипається студент вранці, із похмілля,

Запитує: «Що то було?». Товариш: «Весілля.

То ж перебуваєш ти в законному шлюбі.

Вчора розписались ви у сільському клубі».

– Ой лишенько, то хоч як мою жінку звати?

– Якось дивно, чи Поліна, нелегко згадати.

                             Студент взявся за голову: «Що це за країна?

                             Двійки ставлять за прогули й жінка Чиполіна!»

Гуморески: Не байдужий; Таємна вечеря; Два козли; Мало свят; Старість-нерадість

*   *   *   *   *

          Не байдужий

Каже жінці чоловік: «Життя – сложна штука.

Комусь – дуже харашо, а для когось– мука.

Горе трапилось в сусіда, все добро згоріло.

Спитай: і яке мені, є до того діло?

Але ні, я не байдужий, чого, непонятно?

Він мені зовсім чужий, але все ж приятно».

*   *   *   *   *

        Таємна вечеря

В церкві віруючих повно, молебень триває.

П’яний піп під ніс бурмоче, кадилом махає.

Тут з під ризи вилітає пляшка самогону.

Але піп не розгубився, глянув на ікону.

– Якщо таємно вечеряєте, то прошу, зважайте,

В церкві люди, сюди пляшок, мені не кидайте.

*   *   *   *   *

           Два козли

Двоє п’яних алкашів пиво вибирають.

Три години простояли, потім вимовляють:

– Два великополовецькі козли, або щось гиначе

Не інакше, а козли – це я добре бачу.

А тепер кажіть, що саме будете купляти?

Бо бачу, що пора вас вже виганяти.

*   *   *   *   *

         Мало свят

На похоронах двоє кумів напились як свині

– А якщо кому хреново ми в цьому не винні.

Зате, куме, нам з тобою, як добряче стало.

Жаль таких хороших свят дуже, дуже мало.

*   *   *   *   *

Старість не радість

Йшов додому старий дід.

Не хотів іти в обхід.

На шляху  великий рів

Перестрибнуть він схотів.

Швидкості дідусь набрав

Стрибнув, та й у рів упав

Мовив: «От, що значить старість.

Правду кажуть – це не радість».

Озирнувсь – ніхто не бачить.

Дід тоді таке тлумачить:

– То, напевне, я забув?

Я й в молодості такий був.

*   *   *   *   *

Гуморески-мініатюри: Допомога, Гарна гра, Знавець, Безбожник, Дворянство

                                    Допомога

Жінка купляє траву й в травника питає:

– А, що Ваша ця трава, дійсно помагає?

– Дуже сильно помагає, навіть без мороки,

Хату звів, купив машину, і це – за два роки.

Гарна гра

Виграє синок на скрипці та й батька питає:

– А, що, тату, подобається, як скрипочка грає?

– Дуже, сину, подобається, пограй до обіду.

Хіть трішечки насолимо нашому сусіду.

Знавець

Поїхав наш бізнесмен в Париж віддихати.

Побачив Ейфелеву вежу, сильно став гиржати.

– От лохи, вбухали гроші із бухти-барахти,

Та ніколи, в тому місці, не здобудуть нафти.

Безбожник

Стоїть піп біля воріт з злющими очима.

Каже: «Думав, що помре, вчора, баба Хима.

А той лікар, безбожник, взявся лікувати.

Ні горілки, ні грошей я не буду мати!»

Дворянство

– Що, куме, пишуть в газетах, що там нове чути?

– Та ось до рекомендують дворянином бути.

– Щоби стати дворянином, титул треба мати.

– Буде титул і дворянство, як виженуть з хати.

Гуморески-мініатюри: Спадщина, Про зятя, В циганському таборі

Спадщина

– Що це, куме, сталось з Вами

Не можна й впізнати,

Зуби вибиті, синці й чогось голі п’яти?

– Теща вмерла на тім тижні, її хоронили.

Після того ми з шваґром спадщину ділили.

Про зятя

– Задоволений ти, Петре, добре зятя мати?

– Він нічого, лиш не вміє зовсім в карти грати.

– То нічого, що не вміє, в цьому зла немає.

Справа в тому, що цей бовдур – не вміє, а грає.

В циганському таборі

У таборі, серед ночі, почали стріляти.

Вибіг з шатра старий циган, давай примовляти:

– Що за дурень уночі, між собою ділить?

Темно к бісу, ненароком, в око хтось поцілить!

Про баранів

                  

                     
   Про баранів

Раз зустрілись три барани у лісі густому,

Щоб попить якоїсь бражки, поїсти солому

І сказав їм баран старший чудову промову,

Що в отих двох барнів відібрало мову.

– Досить, сказав баран старший, – цапу керувати,

По городах закордонних з козою гуляти.

Так давайте ж проженімо смердючого цапа,

А поставимо мене барана кацапа.

– Ні, сказали барани, – робить так негоже

Ми також два барани бекать хочем тоже.

– Досить, крикнув баран старший,– сперечатись годі,

Кожен баран буде бекать у своїм городі.

Добро цапа ми поділим, все що хто попросить:

Дам я косу бульбашу нехай сіно косить,

А тобі баран хохол здорову лопату,

А собі лише візьму я цапову хату.

Гроші цапа  я не дам бо їх дуже мало,

Ти бульбаш жери картоплю, а ти хохол сало.

Розбрелися барани без всякої згоди.

Розламали всі обори стоптали городи.

Позбирались барани з усієї всюди,

Стали їх боятись звірі, і птахи, і люди.

Бо вони лиш вміють бекать, совісті не мають

І баранячі закони для усіх приймають.

Потоптавши все добро, бараняча свита

Вмія бекать та бодатись,  дісталась корита.

Але трапився тут казус: потрібно ділитись!

Барани і між собою тепер стали битись.

Тепер лише навкруги баранячі рожі

Ходять з гарними рогами барани вельможі.

Барани всіма керують і мови навчають,

Є й окремі барани – на сцені співають.

Тепер модна дуже стала бараняча мова.

Замість м’яса в ковбасі сіно та полова.

І навчатись не потрібно, це сумнівна штука,

Бо бараняча панує сьогодні наука.

Якщо хочеш краще жити усе хочеш мати

Тоді треба вміти бекать  і бараном стати.

А якщо ти не баран й ним не хочеш бути,

То прийдеться увесь вік на них спину гнути.

Якщо далі баранам більшу волю дати,

То вже точно всім прийдеться скоро поздихати.

Баранам місце в горах чи на полонині,

А ще краще у хліві там де живуть свині.

Залишається одне думати й гадати

Якби тим всім баранам роги обламати.

Нехай бекають собі в якійсь огорожі

Бо вже досить остогидли баранячі рожі.

Ще не вмерли

Ще не вмерли

Ще не вмерли на Вкраїні ні Слава ні Оля,

Бо вродила на городі у них бараболя.

Але буде це недовго, згинуть й ці засранці.

Будуть лише панувати народні обранці.

І охочим й неохочим всім дадуть роботу.

Будуть вони працювати без всякого КзОТу.

Згинуть мєлкі підприємці як на воді булька.

Буде їм замість цукерки льодяна сосулька.

Будем скоро панувати перейдем в світ новий.

І для цього вже готовий кодекс податковий.

А сьогодні всім продати останню сорочку,

Щоби гроші положити у казенну бочку.

Скоро будем про освіту закони приймати.

Підуть в школу гарні діти, як не здохне мати.

І багато ще ідей треба воплотити.

Щоби краще стало нам на Вкраїні жити.

Попередив

Попередив

П’яний на стовпі прочитав об’яву:

«Терміново продаю мотоцикл Яву.

Є коляска, запчастини, все в гарному стані.

Продам дешево, живу я напроти бані».

П’яний адресу знайшов в три години ночі

Двері хазяїн відкрив, викарячив очі.

А той каже: – «Маю до Вас делікатну справу.

Тільки сьогодні прочитав на стовпі об’яву.

В мене теж є мотоцикл, але поламався,

То на біса мені другий мотоцикл здався?

Щоб Ви мене не чекали мушу Вам сказати,

Що я Ваш цей мотоцикл не буду купляти».