АВТОРСЬКІ ПРАВА ЗАХИЩЕНІ

АВТОРСЬКІ ПРАВА ЗАХИЩЕНІ © Згідно з міжнародним правом, авторське право виникає з моменту створення твору. Усі гуморески, розміщені на цьому сайті, є об’єктами авторського права та належать Остапу Красному. Дозволяється безкоштовне використання гуморесок для: • публічного читання та виконання (зокрема на творчих вечорах, у навчальних закладах, на конкурсах тощо); • некомерційного використання в освітніх і культурних цілях. Обов’язкова умова: при будь-якому використанні має бути зазначений автор — Остап Красний. Забороняється: • публікація, передрук або розміщення гуморесок в інтернеті чи друкованих виданнях без зазначення автора; • привласнення авторства (плагіат); • використання творів у комерційних цілях без дозволу автора. ________________________________________________________________ Публікація творів без зазначення автора вважається порушенням авторського права

субота, 8 квітня 2017 р.

                                                     *   *   *
Сестра каже брату: «Вітя, треба пам’ятати!
Тим бабусям, що на лавках, «Добрий день», казати.
З ними треба делікатно, це тобі не шутка.
Бо будеш ти наркоман, а я – проститутка».

                                                     *   *   *


                                  ***
Троє гопників, кацапів, хохла упіймали.
Один пхав у пельку сало, а двоє– держали.
Хохол кричить: « Ці кацапи  совісті не мають.
Хай один за руки держить– двоє запихають!

                                 ***

                             *   *   *
– Хазяйнуєм з вами тату, добра не надбали.
Чорти батька нашого, так хазяйнували б.
Бачить батько з кулаками злющий йде до нього.
– Як вам тату свого жаль – нехай буде мого.
                             *   *   *

                              *   *   *
Ремонтують дуже довго у місті тюрму.
Вже й міністр приїхав. Каже: «Не пойму,
Чого довго так возитеся, уже третій рік?
Чув, що із цієї тюрми не один ЗЕК втік».
– Просим гроші на ремонт, бо немає в нас.
Ремонтуєм не для себе, тюрму, а для вас.
                              *   *   *

вівторок, 10 квітня 2012 р.

Можна обійтися


Кажуть діти: «Слухай,тату, тверезо дивися.

Без горілки й цигарок – можеш обійтися»

Батько розлютився, з злості скрегоче зубами.

– Можу обійтись без вас і вашої мами!


Партійна квота


На виборах в комісії Іван – головою

Йому кажуть: «Чоловіче, Господь із тобою.

Не кумекаєш ти в цьому, ні бє і ні ме.

Чого став ти головою, ніхто не пойме.

Привселюдно позоритися тобі, що – охота?»

Той пихато надув щоки: «Це – партійна квота!»

То ж не дивно, що в дільниці вибори зірвали.

Одні чухались, а решта – просто позіхали.

Сутність байки лише в тому: закон такий є,

Що таку партійну квоту дурневі дає!


неділя, 8 квітня 2012 р.

Скільки баранів?


Каже батько: «Зараз, сину, тебе буду вчити.

Слухай й подумки будеш баранів лічити».

Батько тонко бекнув раз, вдруге вже грубіше.

Втретє бекнув грубим басом і ще й голосніше.

– Скільки було баранів? – суворо питає.

Той мовчить, а батько злиться, що синок не знає.

– Скільки бекало?!, – питає, – кажи, сучий син!

Плачучи: «Я чув, що бекав тут баран один».




Нема що робити

– Василю, їдемо у гості, ти мене тримайся:

На жінок щоб не дивився і матом не лайся.

Чемно веди себе і не здумай ти горілку пити.

– Я не їду, бо немає чого там робити.


Скажу відверто


Спересердя Василь каже своєму сусіду:

– Без аналізів я знаю, в тебе нема СНІДу.

– Що здоров’я крепке маю і здоровий сон?

– Ні, скажу тобі відверто, просто ти гандон.


субота, 7 квітня 2012 р.

Гарний торт


Чоловік у магазині торта вибирає.

– Який торт потрібний вам? – продавець питає.

– Щоб був з кремом шоколадним і на вид строкатий.

Головне – щоб гарний був і був не пом’ятий.

Хочу, щоб на ньому були квітки гарні, сині.

Із надписом «З днем народження!», як стоїть в вітрині.

Дайте разовий стаканчик і пляшечку квасу.

Продавець: «Я торт спакую. Платіть гроші в касу.»

– Та не треба загортати. Справа оце в тім.

Я цей торт не буду нести, а на місці з’їм.


Посовєтувалися


– Чули, Галю, за Петра хочеш заміж йти?

То ж у нього, той – кривий, Господи прости.

– Ми з мамою посоветувалися, як хочете знати.

Він нам треба не для того, щоб з нього стріляти.


Причина


– Цю смердючу ковбасу могли й більш вділити.

– Як дам більше, то буде страшенно смердіти.


В перукарні


Перукар, голячи шию, клієнту бурмоче:

– Ну і шия, ну і шия, голитись не хоче.

Посміхнувся клієнт й каже: «Тому, що їм сало».

Перукар: «Що ви їсте – це хвилює мало.

Як про мене, їжте сало, з гімна юшку пийте.

А як йдете голитися, то шию помийте!»


Читачам, які використовують мобільні пристрої! Для більш повного перегляду публікацій можна перейти до перегляду веб версії (внизу сторінки)
система

Популярні гуморески