Пожалій хлопця

– Не виходь за нього заміж: сирота, кульгавий.

– Мені, мамо, не потрібен хлопець гарний, бравий.

– Ти подумай добре, доню, тільки до пуття.

– Цьому хлопцеві дісталось і так від життя.

Не дослухав

Дуже сильно захворіла в Романа кобила

Він мерщій побіг питати поради в Гаврила

– Куме, може знаєте, що кобилі дати?

Бо я зовсім не умію коней лікувати.

– Моя колись хвора була, носом чомсь товкла,

То я дав їй разом з сіном товченого скла.

Через два дні зустрілися. Каже: «Кум, досада

Скопитилась моя кобила, погана порада»

– Та я знаю. Й моя здохла. Я хотів сказати.

Та ти куме не дослухав й побіг лікувати.

Свиняча голова

– Яка у вас голова? – продавця спитали.

Огризнувся той: «Ви що, із луни упали?

В такому не розбиратись, то це навіть встидно.

В мене голова – свиняча , це здалеку видно!»

* * *

Свинячі ноги

– Біжи, синку, на базар, чимдуж, що є змоги.

Подивись чи є у кого там свинячі ноги?

Син прибіг і каже: «Мамо, там не розібрати,

Усі взуті. Їм не буду ж чоботи скидати».

* * *

Щоб грав

Жінка сина привела у музичну школу.

– Навчіть грати на баяні синочка Миколу.

– Ми б навчили б, якби він хоча би слух мав.

– Мені треба, щоб не слухав, а треба, щоб грав.

Чорнобиль винен

Юнак в кепці під музику модний танець скаче.

Осторонь сидить бабуся і тихенько плаче.

Чоловік питає бабцю: «Чого заплакана така?»

– Дужу жалко молодого в картузові юнака.

Так кривляється бідненький, – каже чоловіку.

– Це Чорнобиль зробив з нього такого каліку.

Буває жарко

Побут, як живуть старенькі совбез провіряє.

– В хаті холодно постійно? – інспектор питає.

Каже дідусь: «Не постійно, оце знаєш, синку,

Влітку жарко геть буває. Лиш холодно взимку».

Депутатська нарада

Депутат чимдуж примчав у Верховну раду.
Викликав помічників, проводить нараду.
– У нас – гасло, пам’ятайте: «Усе – для людини!»
А тепер із інтернету глянемо новини.
Перше пишуть: «Пропав Гольфстрім, клімат помінявся.»
Думаю, Гольфстрім щось вкрав й в Панамі сховався,
Але кляті журналісти будуть всюди рити,
Тому треба всіх євреїв з команди звільнити.

Про пяниць

* * *

Ідуть ночою два куми п’яні, мов чіпи.

Зайшли в поле, де стояли для хмелю стовпи.

Один – із всього розгону по стовпу – бабах!

Що аж засвітилися свічки у нього в очах.

Він почухав собі лоба, каже: «Кум, обідно,

Час проґавили, йти треба – доки було видно»

* * *

Прийшов п’яниця в лікарню, просить: «Ради Бога!

Вилікуйте, дуже треба Ваша допомога!

– Скільки років уже п’єте?

– Десять.

– І багато?

– Та по літрі у день п’ю, цю горілку кляту.

– Тоді поки я призначу – у день по сто грам.

Через тиждень прийдете, покажетесь нам.

Через тиждень той прийшов, п’янющий хитався.

– Це на вас сто грам так діє? – лікар здивувався.

– Я, крім Вас, іще по іншим ходжу лікарям.

Вони мені прописали також по сто грам.

* * *

– Мені лікар сказав сьогодні, усміхнувшись криво,

Що не можна більше пити ні вино, ні пиво.

Обійдуся і без цього! Теж можна прожити.

Головне, що не сказав горілку не пити!

* * *

Підійшов п’яний додому, а собака лає.

Той каже: «Ти не гавкай, бо як жінка взнає,

Візьме якусь кочергу, вибіжить із хати,

Зажене у твою буду. Де ти будеш спати?»

* * *

Про йогу

Подививсь дід передачу як індійські йоги

не хворіють, бо постійно пхнуть за шию ноги.
І рішив дід, щоб йому також не хворіти

Таку саму йогу потрібно робити.
Дочекався дід, коли баба вийшла з хати,

І почав індійську йогу він практикувати.
Одну ногу ледь запхав із всієї злості

У попереку щось рипнуло, затріщали кості.
Але дід не зупинився, запхав іншу ногу.

Його носом притиснуло в холодну підлогу.
Ноги наче прикипіли дідові за вуха

Не виймались, а держались, як воші кожуха.
У діда із переляку віднялася мова.

Він лиш сіпався та мукав, неначе корова.
Коли бабця зайшла в хату, побачила йогу

Побігла мерщій викликати швидку допомогу
Каже: «Поможіть, мій дід надивився йоги

З’їхав з глузду і за шию заплутались ноги».
Аж у обласній лікарні діда розкрутили.

Ноги бинтом обмотали та гіпс наложили.
Після того дід півроку ледь волочив ноги.

Не захоче він ніколи ніякої йоги.

Впіймав гаву

Прокинувся вранці син, сон розповідає:

«Приснилося, що пес Рябко наш золото шукає.

В лісі нюхав щось там рив і ти знаєш, тато,

Подививсь там йолки-палки, золота багато.

Біля ями прив’язав я нашого собаку

І бігом помчав додому, щоб взяти коняку.

Як вернувся –бачу пес наш хвостиком виляє.

Дивлюсь в яму, а там – пусто, золота немає».

Батько аж почервонів весь, іскри з очей мече,

Потім сина як огріє заступом по плечах.

– От виростив бовдура, таку от роззяву,

Вкрали золото все наше, бо він впіймав гаву.