Заробити лайки

Кажуть внуки: «Сумно жили, ви напевно, діду.

Де сиділи ви вночі чи після обіду?

Однокласників, контактів й смартфона не мали.

Телевізор показував два чи три канали.

Один одному травили ви усякі байки.

Без ютуба чи фейсбука не заробиш лайки».

Дід онукам: «Це питання дуже спірне, діти.

Без смартфона в нас було де й за що сидіти.

Жили добре без фейсбука й всякого ютуба.

Самогонку розпивали в каптьорці завклуба.

Потім ми виходили із тої каптьорки

І дебож в клубі робили, в нас були розборки.

З однокласницями мав частенько контакти.

То ж мєнти в кущах ловили та складали акти.

В обізьянніку сидів, а не у смартфоні.

Лайки мав, як вчився грати я на саксофоні.

Так, що, дорогенькі мої, тут ось яка штука,

Лайки можна заробити без того фейсбука».

Добра новина

На плацу, прапорщик п’яний, вишикував роту,

Щоб здійснити черговий розвід на роботу.

Каже: «Склад наш обікрала якась нелюдина.

Тому в мене є погана та добра новина

Із якої починати, дорогенькі мої?»

Кричать з строю: «Починайте спершу із плохої!»

- То ж погана новина, їжу вкрали, но

Їсти треба щось солдату, будем жрать гімно!

Це була, як ви просили новина погана.

Тепер добра, в нас в запасі, гімна повна яма!»

Неприємний осадок

- Більше, куме, вас не хочу бачити і знати.

Ви ніколи не приходьте до моєї хати.

Я ж вас щедро пригостив, дав горілки й сала.

Ви пішли, а в мене в сінях - сокира пропала.

- Я не брав вашу сокиру! Наш вона здалася?

- Знаю, куме, бо вона через день знайшлася.

Я на вас страшенно злий був, сильно хвилювався,

Неприємний на душі осадок остався.

Теракт

Два куми сидять в садочку, пляшку розпивають.

В небі літаки над ними низенько літають.

Валить чорний дим з одного, загорівсь мазут.

Пілот вистрибнув, відкривши білий парашют.

Літак сильно накренився, швидкості набрав,

Збив антену у сусіда та у річку впав.

Кум до кума: «Бачиш, куме, достовірний факт,

Яку маємо країну – такий і теракт».

Що хочеш бажати?

Восьме Березня. У гості прийшов онук з татом.

- Я тебе щиро вітаю, бабуся, із святом!

- І, - підказує бабуся, - що хочеш бажати?

- Я бажаю мерщій торт твій покуштувати.

Що було до весілля

П’ють куми в садку горілку, бо свята неділя.

- Куме, пам’ятаєте ви своє весілля?

- Ну, звичайно, не забув, як не пам’ятати?

Та і вам там довелося добре погуляти.

Бо весілля було славне, все село гуло.

- Куме, з жінкою раніше у вас щось було?

Ну було щось до весілля? Діліться секретом.

- Транспорт мав. Селом я їздив своїм лісапетом.

Бізнес був у нас сімейний і ми разом з дєдом

Аж три вулики держали й торгували медом.

Моя жінка до весілля власний бізнес мала.

Пасла вона дві кози і сир продавала.

Оженилися і бізнес ми свій об’єднали.

Кози здохли через тиждень й бджоли поздихали.

Жінка зразу влаштувалась корови доїти.

Я в підсобники пішов, там навчився пити.

Злидні, куме, посилились видно в мене в хаті.

Діти сидять в інтернеті, у якомусь чаті.

До весілля щось було, а тепер немає.

І куди воно поділось - дідько його знає?

Більше йти

- Чи далеко від села вам до траси йти?

- Раніш було недалеко, кілометри три.

А це якісь приїхали і переміряли.

То на два кілометри більше написали.

Крадена машина

На базарі тягнуть дядька якісь два грузини.

- Ану вилазі бістрей с краденой машіни!

Той кричить: «Є документи, мій автомобіль!»

- Тепер крадений машіна, он твой раньше біль.

Були контакти

- Як дідусю колись жили ви без ноутбука?

В вас не було ні контактів, не було Фейсбука.

- Зранку ми косили сіно, сушили, складали.

А вечором під гармошку ми пісні співали.

Жили весело та дружно, не було печалі.

А контактів було повно в нас на сіновалі.

Тато робить сам

У дитячому садочку розмовляють діти.

- А мене купили там де продають квіти.

- А мене в дуплі найшли, в нас росте смерека.

- А мене в рядні приніс крилатий лелека.

- А мене найшли в капусті, бо я спала там.

- А у нашій сім’ї тато дітей робить сам.