* * *
Ідуть ночою два куми п’яні, мов чіпи.
Зайшли в поле, де стояли для хмелю стовпи.
Один – із всього розгону по стовпу – бабах!
Що аж засвітилися свічки у нього в очах.
Він почухав собі лоба, каже: «Кум, обідно,
Час проґавили, йти треба – доки було видно»
* * *
Прийшов п’яниця в лікарню, просить: «Ради Бога!
Вилікуйте, дуже треба Ваша допомога!
– Скільки років уже п’єте?
– Десять.
– І багато?
– Та по літрі у день п’ю, цю горілку кляту.
– Тоді поки я призначу – у день по сто грам.
Через тиждень прийдете, покажетесь нам.
Через тиждень той прийшов, п’янющий хитався.
– Це на вас сто грам так діє? – лікар здивувався.
– Я, крім Вас, іще по іншим ходжу лікарям.
Вони мені прописали також по сто грам.
* * *
– Мені лікар сказав сьогодні, усміхнувшись криво,
Що не можна більше пити ні вино, ні пиво.
Обійдуся і без цього! Теж можна прожити.
Головне, що не сказав горілку не пити!
* * *
Підійшов п’яний додому, а собака лає.
Той каже: «Ти не гавкай, бо як жінка взнає,
Візьме якусь кочергу, вибіжить із хати,
Зажене у твою буду. Де ти будеш спати?»
* * *
Немає коментарів:
Дописати коментар