
– Ми вивчали в школі, тату, що ці паразити
Скоріш здохнуть, як екологічно будем їх травити.
– Я, сину, екологічно борюсь з тарганами.
Кожен раз я душу їх на стільці штанами.
– Хворий! Моча не годиться. На увазі майте,
Не поспіть ночою трішки, в баночку збирайте.
На наступний день приніс, той бідон мочі.
– Лікарю, як ви сказали, збирав уночі.
– Ви мочі стільки принесли, хворий, нахріна!
Треба було ще принести вам мішок гімна.
– Я, лікарю, передбачив, що це буде так.
Радісно на стіл поставив: «Тут цілий рюкзак!»
Він мерщій побіг питати поради в Гаврила
– Куме, може знаєте, що кобилі дати?
Бо я зовсім не умію коней лікувати.
– Моя колись хвора була, носом чомсь товкла,
То я дав їй разом з сіном товченого скла.
Через два дні зустрілися. Каже: «Кум, досада
Скопитилась моя кобила, погана порада»
– Та я знаю. Й моя здохла. Я хотів сказати.
Та ти куме не дослухав й побіг лікувати.
Свиняча голова
– Яка у вас голова? – продавця спитали.
Огризнувся той: «Ви що, із луни упали?
В такому не розбиратись, то це навіть встидно.
В мене голова – свиняча , це здалеку видно!»
* * *
Свинячі ноги
– Біжи, синку, на базар, чимдуж, що є змоги.
Подивись чи є у кого там свинячі ноги?
Син прибіг і каже: «Мамо, там не розібрати,
Усі взуті. Їм не буду ж чоботи скидати».
* * *