Можна обійтися

Кажуть діти: «Слухай,тату, тверезо дивися.

Без горілки й цигарок – можеш обійтися»

Батько розлютився, з злості скрегоче зубами.

– Можу обійтись без вас і вашої мами!

Партійна квота

На виборах в комісії Іван – головою

Йому кажуть: «Чоловіче, Господь із тобою.

Не кумекаєш ти в цьому, ні бє і ні ме.

Чого став ти головою, ніхто не пойме.

Привселюдно позоритися тобі, що – охота?»

Той пихато надув щоки: «Це – партійна квота!»

То ж не дивно, що в дільниці вибори зірвали.

Одні чухались, а решта – просто позіхали.

Сутність байки лише в тому: закон такий є,

Що таку партійну квоту дурневі дає!

Скільки баранів?

Каже батько: «Зараз, сину, тебе буду вчити.

Слухай й подумки будеш баранів лічити».

Батько тонко бекнув раз, вдруге вже грубіше.

Втретє бекнув грубим басом і ще й голосніше.

– Скільки було баранів? – суворо питає.

Той мовчить, а батько злиться, що синок не знає.

– Скільки бекало?!, – питає, – кажи, сучий син!

Плачучи: «Я чув, що бекав тут баран один».

Нема що робити

– Василю, їдемо у гості, ти мене тримайся:

На жінок щоб не дивився і матом не лайся.

Чемно веди себе і не здумай ти горілку пити.

– Я не їду, бо немає чого там робити.

Скажу відверто

Спересердя Василь каже своєму сусіду:

– Без аналізів я знаю, в тебе нема СНІДу.

– Що здоров’я крепке маю і здоровий сон?

– Ні, скажу тобі відверто, просто ти гандон.

Гарний торт

Чоловік у магазині торта вибирає.

– Який торт потрібний вам? – продавець питає.

– Щоб був з кремом шоколадним і на вид строкатий.

Головне – щоб гарний був і був не пом’ятий.

Хочу, щоб на ньому були квітки гарні, сині.

Із надписом «З днем народження!», як стоїть в вітрині.

Дайте разовий стаканчик і пляшечку квасу.

Продавець: «Я торт спакую. Платіть гроші в касу.»

– Та не треба загортати. Справа оце в тім.

Я цей торт не буду нести, а на місці з’їм.

Посовєтувалися

– Чули, Галю, за Петра хочеш заміж йти?

То ж у нього, той – кривий, Господи прости.

– Ми з мамою посоветувалися, як хочете знати.

Він нам треба не для того, щоб з нього стріляти.

Причина

– Цю смердючу ковбасу могли й більш вділити.

– Як дам більше, то буде страшенно смердіти.

В перукарні

Перукар, голячи шию, клієнту бурмоче:

– Ну і шия, ну і шия, голитись не хоче.

Посміхнувся клієнт й каже: «Тому, що їм сало».

Перукар: «Що ви їсте – це хвилює мало.

Як про мене, їжте сало, з гімна юшку пийте.

А як йдете голитися, то шию помийте!»

Чудовий квиток

Їде бабця в електричці, сидить , позіхає.

Раптом іде контролер, квитки провіряє.

Бабця дістала квиток, розгорнув хустинку.

– Ось до, – каже, – мій квиток, на цей поїзд, синку.

– Це старий, бабцю, квиток. Що будем робити?

Або новий показуйте, або штраф платити.

– Це ти, синку, грошей правиш, тому причепився.

Цілий рік усім був годен, тобі ж – не згодився?

Теорія відносності

– Бачив вчора з міліції до вас приїжджали.

Це ви куме щось утнули, чи з комори вкрали?

– Та були, побили ребра. Так на душі млосно!

А у світі куме є все цілком відносно.

Так сказав Альберт Ейнштейн. А в понятті мому:

Що лежить погано десь – відношу додому.

Без церемонії

– Щоб нам, куме, досягнути повної гармонії,

Треба випити п’ять чарок і без церемонії.

– Куме, я не здужаю, так горілку пити.

Церемонію несіть. Треба закусити.

Після кризи.

Каже депутат колезі на сесії зранку:

– Вчора я хотів завести ще одну коханку.

А дружина каже: «Кризу цю переживемо.

Тоді навіть й три коханки, собі заведемо»

Смішний

Діду, а ти був малим?, – питає онук.

– Ну, звичайно, колись був, як і ти малюк.

– В мене чуб, лице гладеньке. Не схожі з тобою.

А ти, мабуть, смішний був – лисий й з бородою.

На хліб

П’яний милостиню просить: «Спонсора шукаю.

Дайте бідному на хліб, а то помираю»

– Не на хліб, а на горілку, бо п’яний щодня

Зупинилась, й йому каже, жіночка одна.

– Людям брешеш, забулдига, трішки б совість мав.

– На хліб прошу, на горілку я вже назбирав.

На сесії

На сесії у райраді тривають дебати.

Ділять кошти між собою пани депутати.

Якийсь лисий, на стіл виліз, трощить мікрофона.

Головуючий кричить, аж пика червона:

– Заспокойтеся. Навіщо трибуну ломати?

Нам потрібно бюджет районний прийняти.

Хтось із залу крикнув: «Досить, нас за лохів мати,

Безстроково трибуну будем блокувати!»

Раптом виключили світло, задуділи в труби.

Головуючому в темноті хтось зацідив в зуби.

Після цього, в залі бійка, страшенна зчинилась.

Одна група депутатська із іншою билась.

Осторонь в кутку сидять жінки-депутати.

Їхня функція побитих під столи запхати.

Прищавий кричить: «Давайте вже землю ділити!»

Двоє його заламали й в живіт стали бити.

А старий пердун , якийсь, тихо спить в куточку.

Тут підскочили до нього і хвать за сорочку.

Потім хтось із всього маху заїхав у пику.

Проснулися інші пердуни від страшного крику.

В туалеті зрадники ведуть перемови.

В одних значки синьо-білі, у інших підкови.

Сутність байки: є в райради з кого приклад брати.

Саме так, в Верховній Раді, тривають дебати.

Козак

– Куме, Петре, щось спитаю, ідіть но сюди!

Чи зможете випити все відро води?

А той каже: «Що Ви, куме, щось таке патяка.

Ні, звичайно, я не вип’ю, я Вам не коняка?»

– А якщо в відрі горілка, самогон, коньяк?

– То я вип’ю навіть більше, що я не козак!

Хто дотягне?

– До дна тягніть, а то тягнете, як то віл солому.

– Як дотягну, хто мене дотягне додому?

Про гімно

Раз приїхав губернатор й біля райвно

Побачив, що на сходах лежало гімно.

То ж він визвав всіх надвір і давай питати:

Хто це міг, на сходах, купу здорову насрати.

Репортери приїхали, знімають кіно.

Міліція на аналізи забрала гімно.

Заврайно каже: «В освіті – маленькі зарплати,

Так багато вчителі не могли насрати.

Більшість з них їсть раз у день, й то тарілку супу,

То ж учитель не навалить таку, гімна купу.

А вчора делегацію із Польщі приймали.

Є припущення – вони на сходах насрали.

З крутими номерами вранці джип стояв,

Може, хтось з нього виходив й купу цю насрав».

Сутність байки: туалетів у місті нема!

Через то, дуже багато розвелось гімна.

Мало СНІДу

Приїхали іноземці досвід переймати.

У районі думають: «Кого б показати?»

У одному селі дідусь один господарював.

Свині, корови та вівці він один тримав.

Просять діда: «Делегацію, будь ласка, прийміть.

Іноземцям господарства своє покажіть».

Дід говорить: «Що їм скажу? Я ж не знаю мову.

Це вони будуть дивитись бичка чи корову?»

– Свиней вам ще підвеземо, щоб було багато.

Ваша справа їм всміхатись і трішки брехати.

Не турбуйтесь, що потрібно вам переведуть.

Іноземці телевізор в гостинець дадуть.

Дід згодився й іноземців зустрів біля хати.

Ті взялись усе дивитись та фотографувати.

Каже дід їм: «Тут я держу бички і корову.

Даю їм жом з гичкою й гречану полову.

Тут великих свиней держу, а там – поросяток.

В огорожі надворі є овець десяток».

Іноземка одна каже: « Спитати хотіла.

Це у вас лише будинок? Чи може є вілла?»

– Вила є, – говорить дід, – аж цілих три штуки.

Було шість. Одне зламалось, двоє взяли внуки.

Якийсь лисий в окулярах запитує: «Діду,

А у вас тут у селі не буває СНІДу?»

Дід подумав: «Як сказати, що СНІДу немає,

Скажуть: «Що це за хазяїн, що СНІД не тримає?»

А якщо сказати є, то попросять дати.

От халепа! Треба їм щось таке збрехати».

Каже дід: « Багацько СНІДу восени я мав.

Трохи з бабою ми з’їли, трохи я продав.

Зараз СНІДу дуже мало в господарстві маю.

Так, для себе й для дітей на Пасху тримаю».