Кажуть діти: «Слухай,тату, тверезо дивися.
Без горілки й цигарок – можеш обійтися»
Батько розлютився, з злості скрегоче зубами.
– Можу обійтись без вас і вашої мами!
На виборах в комісії Іван – головою
Йому кажуть: «Чоловіче, Господь із тобою.
Не кумекаєш ти в цьому, ні бє і ні ме.
Чого став ти головою, ніхто не пойме.
Привселюдно позоритися тобі, що – охота?»
Той пихато надув щоки: «Це – партійна квота!»
То ж не дивно, що в дільниці вибори зірвали.
Одні чухались, а решта – просто позіхали.
Сутність байки лише в тому: закон такий є,
Що таку партійну квоту дурневі дає!
Каже батько: «Зараз, сину, тебе буду вчити.
Слухай й подумки будеш баранів лічити».
Батько тонко бекнув раз, вдруге вже грубіше.
Втретє бекнув грубим басом і ще й голосніше.
– Скільки було баранів? – суворо питає.
Той мовчить, а батько злиться, що синок не знає.
– Скільки бекало?!, – питає, – кажи, сучий син!
Плачучи: «Я чув, що бекав тут баран один».
Чоловік у магазині торта вибирає.
– Який торт потрібний вам? – продавець питає.
– Щоб був з кремом шоколадним і на вид строкатий.
Головне – щоб гарний був і був не пом’ятий.
Хочу, щоб на ньому були квітки гарні, сині.
Із надписом «З днем народження!», як стоїть в вітрині.
Дайте разовий стаканчик і пляшечку квасу.
Продавець: «Я торт спакую. Платіть гроші в касу.»
– Та не треба загортати. Справа оце в тім.
Я цей торт не буду нести, а на місці з’їм.
Їде бабця в електричці, сидить , позіхає.
Раптом іде контролер, квитки провіряє.
Бабця дістала квиток, розгорнув хустинку.
– Ось до, – каже, – мій квиток, на цей поїзд, синку.
– Це старий, бабцю, квиток. Що будем робити?
Або новий показуйте, або штраф платити.
– Це ти, синку, грошей правиш, тому причепився.
Цілий рік усім був годен, тобі ж – не згодився?