Треба курити

Жила одна сім’я бідно, видно злидні мала.

Здохли кури і скотина уся поздихала.

Каже жінка: «В нас картопля, що ти в нас з’їси?

Йди до кума, пригостить, поїж ковбаси.

Та й нал’є тобі горілки, мусить пригостити.

За стіл сяде, сам з собою, він не буде пити».

Чоловік переодівся, вдів чисту сорочку.

І поплентався до кума. Кум сидить в тіньочку.

Той побачив і гукає: «Радий вас вітати!

Яка радість, кум прийшли до моєї хати!

Жінка в хаті прибирає, там підлогу миє.

Зараз, куме, це швиденько, вона стіл накриє.

Ви сідайте кум в садку, за стіл, на природі.

Покуріть, дощу не буде, видно по погоді.

Ось беріть, куме, газету і тютюн беріть.

Закрутіть собі цигарку, трохи покуріть».

Пройшло десь зо три години. Кум виходить з хати.

- Треба, куме, зараз свиням, швидко їсти дати.

Покуріть ще трохи, куме, я скоро прийду.

Жінка швидко там закінчить та зробить їду.

Ще пройшло не мало часу.

- Куме, ви в садку?

Покуріть ще трохи, куме, й випєм перваку.

Сидить кум, за столом, курить. Вже настав обід.

- Бачте, куме, який в мене хріновий сусід?

Кури грабають в городі та роблять біду.

Покуріть, їх вижену і швидко прийду.

Йде з городу.

- Ой ви, куме, такий молодець,

Що прийшли. Зараз ще трішки й роботі кінець

Як я радий, що прийшли ви, куме, до нас.

Зараз жінка стіл накриє, все під вищий клас.

Я швиденько зараз, куме, тако мимохідь

Це не довго. А ви, куме, трохи покуріть.

Ще пройшла якась година.

- Де ви куме?!

- Тут!

- Закрутився з господарством, що прямо капут.

Покуріть ще трохи куме, принесу води.

Я швиденько, зараз прийду, туди і сюди.

Уже вечір.

- Ви тут куме? Нікуди не йдіть.

Зараз я бистро помиюсь. А ви покуріть.

Ніч настала. Кум в трусах виходить із хати.

- Тут, куме, оказія – жінка лягла спати.

Бачу, куме, курите? Куріть, кум, куріть.

Прошу вас завтра раненько до мене прийдіть.

Жінка швидко стіл накриє. І ми куме там.

Я швиденько туди-сюди й вип’єм по сто грам.

Прийшов чоловік втомлений і носом куняє.

Його жінка зачекалась та зразу й питає:

«Як у кума там здоров’я, як тебе прийняв?».

- Знаєш, жінко, я практично з стола не вставав.

Кум брикає, слава Богу, кум наш – будь здоров.

Казав, щоб я завтра знову, раненько прийшов.

- Я подумала і завтра я піду з тобою.

Ти будеш сидіти з кумом, а я із кумою.

- Та немає чого, жінко, тобі там робити.

Ти ж не куриш, а у кума потрібно курити.

Скільки курите?

– Прочитав, куме, статтю в місцевій газеті,

Що є якись нікотін в кожній сигареті.

Я давно уже не курю, а вживаю мед.

Скільки ж курити ви, куме, на день сигарет?

– Курю, куме, бо привик, не для нікотіну.

Все залежить, скільки я знайомих зустріну.

Нашо воно здалося

Якось теща  зятю каже: «Треба щось робити.

Бур’янами заросло все, міг би покосити.

Фіртка зовсім відірвалась, це ти ж поламав.

Взяв би якісь інструменти – відремонтував».

Зять лежить собі в тіньочку, з пляшки пиво п’є.

– Наш воно мені здалося, як це не моє?

Теща каже: «Завтра піду я до адвоката.

Перепишу всю садибу, буде твоя хата».

Пройшов час, вона зробила так, як і сказала.

Документи оформила, все переписала.

Зять і далі ледачкує, лиш байдики б’є.

– Чого, зятю, не працюєш, добро все твоє?

Подивився зять на тещу і так важно каже:

«Нашо воно вам здалося, як воно не ваше?».

Поки зробите

Стара українська хата. Наступила ніч.

Діти внизу. Тато й мама залізли на піч.

Стали штурхатися там. Ну, робили діло.

На дітей подушка впала, ще щось полетіло.

Найменша не витримала: «Ну ви, блін, даєте?!

Поки зробите одного, то нас двох заб’єте!».

Не пісяється

- Пісяй, внучок, нас автобус не буде чекати.

Як запізнимося будемо на вокзалі спати.

- Та воно не пісяється, бабусю Орисю.

- Не пісяється, бо ти внучок наступив на пісю.

Якби не вуса

- Якби, куме, не ті вуса та при вашій рожі.

Були б ви на мою тітку страшенно похожі.

- Я ж без вус, кум, в мене лише шевелюра руса.

- В тітки така ж шевелюра, але є ще й вуса.

Вегетеріанка

- Моя жінка дуже любить кішок та собак.

Навіть дня без них не може прожити ніяк.

- А моя - інтелігентна жінка, як панянка.

Не їсть м’яса, бо вона – вегетаріанка.

Швидкі електрички

- Чого, куме, аж під ранок ви додому йдете?

Знаю, не гуляєте, горілки не п’єте.

- Це тому, що дуже швидко їздять електрички.

Вчора був я на базарі, продавав порічки.

Поки мені та касирка квиток вибивала.

Електричка поїхала й хвоста показала.

Не підривайте авторитет

З Днем народження прийшов кум кума привітати.

Але той не відпускає його вийти з хати.

- Ні так, куме, не годиться, сідайте до столу.

Пийте, куме, самогонку, пийте пепсі-колу.

Поки куме не нап’єтесь, не пущу нікуди.

Якщо вийдете тверезий, то що скажуть люди?

Що я кума не шаную і не пригостив?

Я ще з вами, кум, сьогодні горілки не пив.

Коли ви не зможете із-за стола встати.

Тоді йдіть собі спокійно, не буду тримати.

Отож пийте, кум, горілку, поїжте котлет.

Не потрібно підривати мій авторитет.

Показав хату

П’яні куми ледве прийшли до одного в хату.

- Бодай, куме, чорти взяли цю погоду кляту.

Добре, що якось добрались. Держіться за стіни.

Я покажу свою хату. Це у мене сіни.

Зайшли вони у кімнату.

- Це - моя вітальня.

Пройшли далі.

- Бачте ліжко? Це- у мене спальня.

Жінка спить, я біля неї, втомився з дороги.

Ось з під ковдри, бачте, куме, стирчать мої ноги?

Не обдуриш

Прийшов син пізно з вечірки. Батько його лає:

«То, що брешеш мені, сину, сильно допікає.

Думаєш, якщо ти пиво та горілку пив,

Старий дурень не почує, що тютюн курив?».

Така дитина

- Добрий день, куме Степане! Боже помагай!

Чого вчора мій похресник ревів як бугай?

- Не звертайте ви увагу – це така дитина.

Його зразу лупцювала по сраці дружина.

Потім я його дубасив, куме, зо п’ять раз.

Але він реве та й годі, такий він у нас.

Не розбудили

- Дивно, куме, що ви пізно із роботи йдете.

В вас в конторі всі нероби, лиш байдики б’єте.

- Та роботи, куме, повно. Сів перекурити.

І заснув. Видно не було кому розбудити.

Не коштував торт

- Я на багатьох весіллях, куме, побував.

Але жодного ще разу торт не коштував.

- Певно, куме, ви солодке, зовсім не їсте.

- Та ні, я солодке їм – це зовсім не те.

Там горілку наливають, торт дають потом.

Коли я вже зовсім п’яний лежу під столом.

Добрий чи поганий день?

- Добрий день, як, куме, справи, як відпочивали?

- День поганий, бо сьогодні в мене гроші вкрали.

- Як сказати? День поганий, куме, не для всіх.

Добрий день в кого не вкрали, й в того - хто вкрав їх.

Мерщій тушити

Прийшов кум до свого кума, щоб сіно косити.

Бензокосу взяв, горілки й сало, закусити.

Почали вони косити. Василь каже: «Досить!

Тільки дурень без сто грам зранку сіно косить».

Кум Степан покинув косу: «Я теж так вважаю».

Поніс мішок з причандаллям у тінь до сараю.

Спотикнувся ненароком, за корч зачепився.

Випала з мішка каністра і бензин розлився.

Кум Степан мішка закинув у кущі далеко

І пішов горілку пити з кумом під смереку.

Випили по гранчаку, салом закусили.

Витягнули по цигарці й смачно закурили.

Хтось із них кинув цигарку де бензин розлився.

Трава зразу спалахнула й сарай загорівся.

Кум Василь кричить: «Скоріше, куме, наливай!

Вип’єм та підем тушити, бо згорить сарай!».

А ти їх садив?

Два куми точили в лісі березовий сік.

Дивляться під кущиком сидить чоловік.

- Хто такий і що тут робиш?

- Да знаєтє, вот.

Я лістікі сабіраю сєбє на кампот.

Степан йому з пересердя в зуби зацідив.

- А ти клятий москалюка хіба їх садив?

Не там коса

Два куми траву косили та й додому йдуть.

- Так я, куме, притомився, що ноги гудуть.

Накосилися ми з вами цієї трави.

Дивляться: мотоцикліст і - без голови.

Фіть! І другий враз промчався, голови немає.

- Що це, куме, за фігня, дідько його знає?

Тут без голови і третій проїжджає. Фіть!

- Косу, куме, на плече інше положіть.

Нове прізвище

У одного чоловіка прізвище було.

Що сміялося із нього майже все село.

«Пердюченко». Він подумав: «Тут ніщо не вдію».

Чемодан зібрав й поїхав він жити в Росію.

Дали йому новий паспорт. Він дивиться. Знов,

Його прізвище похоже: «Сєргєй Пердюков».

Він в Вірменію подався. Тепер він - армян.

Дивиться, а в паспорті: «Сєрго Пєрданян».

Попросився в Грузію, може повезе?

Там грузини написали: «Пердунідзе».

Думає: «Ну що робити? Не везе і край.

Там де прізвища короткі, поїду в Китай».

Довго паспорт видавали, був у них тайфун.

Подивився, а прізвище його нове: «Бз Дун».

Внукам на згадку

Каже баба: «Ми старі вже. Скільки будем жити?

Треба, діду, спадщину чесно розділити.

Ми з тобою у колгоспі весь вік працювали.

Економили й панчоху грошей назбирали».

Дід говорить: «Хата, нужник і два ясени,

Нехай ділять між собою порівно сини.

А панчоху дамо внукам. Це про нас на згадку.

Нехай куплять на ці гроші собі шоколадку».

На сповіді

На сповіді: «Святий отче, гріх великий маю.

Я євреїв від фашистів в підвалі ховаю».

- Отрок, рятувати ближніх  це - справи хороші.

- Може, так, але за це я беру з них гроші.

- Я замолю, гріх - не сильний, це можна поняти.

Бо прийшлось своїм життям вкрай ризикувати.

- А такий гріх, святий отче, можна замолити,

Що закінчилась війна, їм не говорити?

Не турбуйтесь

- Я вам, куме, повідомлю неприємну річ.

Ваш собака в мене гавкав під вікном всю ніч.

-Хай там гавкає, Бровко мій ночами не спить.

Не турбуйтесь він удень, у буді лежить.

Серйозна проблема

Прийшов чоловік додому, сидить мовчазний.

Жінка каже: «Ти поїж щось, хоть чаю попий.

Може трапилось у тебе, щось там на роботі?»

- Та ні, бачиш, горобці там сидять на плоті.

Як уважно подивитись, знаєш в чому суть?

В нашій хаті під стріхою горобці живуть.

А автобусна зупинка, під вікнами, клята.

Хтось закурить, бичка кине, загориться хата.

Згорить стріха, як будуть біля нас курити.

Де ж ті наші горобці потім будуть жити?

Візьму кредит

Каже злодій: «Надоїло, бо краду дрібницю.

От сьогодні я почистив у селі крамницю.

Гроші кінчаться й полізу я чисти хати.

Візьму кредит і буду бізнес відкривати».

- Хто ж тобі кредит той дасть?, - приятель питає.

- А я візьму в банку так, що ніхто не взнає.

Нема алібі

Два куми на лавці пили й дільничний забрав.

Бо з колгоспної комори пшеницю хтось крав.

Запитує: «Крав пшеницю?». Один каже: «Ні».

Другий теж йому говорить: «Наш воно мені?».

- Ну а алібі в вас є?, - дільничний питає.

- Є горілка, ковбаса, алібі немає.

Хто кого зловив?

Іде Василь, рука в гіпсі, на ногу кульгає.

- Як там справи у вас, куме?, - кум Степан питає.

- Усе добре в мене, куме, живий слава Богу.

Важко йти, бо якийсь трактор попортив дорогу.

Вчора спіймав у ставку оттакенну щуку.

Витягав її на беріг те й поламав руку.

- А я куме, інше бачив: щука вас зловила,

Витягала вас із хати й макогоном била.

Бродячі пси

- Що у вас нема собаки, куме, набрехали.

Я прийшов, а ваші пси мене покусали.

Та це, куме, не мої, а якісь бродячі.

Я колись підгодував їх у свата на дачі.

А вони поприбігали всі до мої хати.

Думаю, нехай живуть, що їх виганяти?

Шапка не налізе

Прийшла кума до куми позичити сала.

- Були ви б мені чужі, я б вам не сказала.

Гуляєте ви, кума: наліво, направо.

Літом бачила вас голих, з Грицьком біля ставу.

Я дивилася кіно про вас із ютуба.

Що ви, кума, витворяли в каптьорці зав клуба?

Подумайте, кума, трохи ви за чоловіка.

Купіть шапку, мозги ж змерзнуть і буде каліка.

- Він, кума, свої мозги пропив вже давно.

Кожен день дудлить горілку й грає в доміно.

Валянки він теплі має, щоб не змерзли ноги.

Шапка йому не налізе, як виростуть роги.

Повезло Грицю

- Гриць, сусід мій, куме, ловить рибу в очереті.

Кожен ранок, туди їздить, він на лісапеті.

А я, куме, в очерети ходжу полювати.

Я - любитель, коли вип’ю, люблю постріляти.

То до чого веду, куме,що повезло Грицю.

Вранці йшов на полювання і забув рушницю.

Секс на трьох

Кум Степан говорить куму: «Та ви, куме, - лох.

Чи хотіли б спробувати ви сексу на трьох?».

- Ну, звичайно, що хотів би. Та де його взяти?

- Може встигнете, біжіть до своєї хати.

Що осталось

Два старенькі дідусі молодість згадали.

Як колись, вони в селі, двох парубкували.

Памятаєш ти Марічку, така чепурушка?

В неї гарні цицьки були, мякі, як подушка.

Бачив вчора на базарі, ми з нею здибались.

Від подушки наволочки лиш куме, остались.

Горілки не п’ю

- Здоров куме! Як живете?

- З горем пополам!

- То заходьте, поговорим, вип’єм по сто грам.

Плентаєтесь, минаєте чомусь мою хату.

- Та не буду пити я, ту горілку кляту.

Оце куме новини, та з якого дива?

- Бо горілка, для здоров’я страшенно шкідлива.

- Тут питання куме, спірне, тут ще як сказати…

- Лікар теж заборонив алкоголь вживати.

- А він сам щодня вживає, бачили б ще й скільки?

І він вам заборонив, що сто грам горілки?

- Може куме, ваша правда, лікар він поганий.

Але пити я не буду, бо і так вже п’яний.

Медична реформа

Два дідочки, курять люльку, стоять біля плота.
- Таке, куме, наробили, не лізе й в ворота.
Як давили, так і давлять, цього селянина.
Позавчора дуже в мене заболіла спина.

Я- в медпункт, щоб мені там, укола зробили.
Там сказали, що медпункт у селі закрили:
«В медицині, тепер, діду, зовсім інша форма,
Бо в країні, в нас проходить медична реформа.

Як в Європі, в нас сімейна - тепер медицина.
В вас буде сімейний лікар, конкретна людина.
Дбаєм, щоб вам якісно було лікуватись.
Тож потрібно вам на сайті зареєструватись.

Можна лікуватися і по інтернету.
Всі хвороби, які є, окрім діабету».
Дали мені папірець, кажуть: «По програмі,
Без корупції, на сайті, реєструйтесь самі».

- Кажу, в мене нема сайтів, я сайтів не маю.
Є коза, пару свиней, сайтів не тримаю.
Взагалі, я перший раз, чую. Що за штука?
Вони мені: «Купіть, діду, собі ноутбука».

Кажу їм, спина болить, дуже крутить ногу.
Вони мені: «Викликайте швидку допомогу».
Викликав, приїхали: «Яка дід причина?»
Кажу: «Крутить праву ногу й болить дуже спина».

Зайшли вони, четверо, значить взуті в хату.
Чумайдан з хрестом принесли, йод, зеленку й вату.
Поміряли мені тиск, кажуть: «Діду, норма!».
Нагадали, що проходить медична реформа.

Чумайдан під стіл запхнули і не відкривали.
Прошу, щоб якусь пігулку чи укола дали.
Вони кажуть, що немає такої мікстури.
Оформили ложний визов, без температури.

Намастили мені спину зеленкою з йодом.
Кажуть: «Мастіть далі самі, біль ущухне згодом».
Але спина, як боліла, так і болить клята.
Чим же мені допоможе: йод, зеленка й вата?

Сусід каже: «Не хвилюйтесь. Он літають бджоли.
То ж не треба вам пігулки, не треба уколи.
Зараз зловлю і поставлю, штуки три, на спину.
Ми народну піднімати будем медицину.

Моя баба, якось вміє, яйцями качати.
Так, що кум, на ці рехформи, нам в селі начхати.
Згодом підем на болото, трави назбираєм.
Будем куме, лікуватись, ми не повмираєм».

Контакт з НЛО

Рішив Степан почитати вечірком газети.

Заголовок: «НЛО з іншої планети».

Пишуть якісь контактери, прості сільські люди:

«На землі є НЛО й літає повсюди.

Воно може знаходитися навіть казна-де.

Прилітає з космосу і людей краде».

Пише контактер: «До мене прилетіли сірі.

Навкруг запах неприємний, наче у сортирі.

Очі круглі, зріст маленький і ноги, як ласти.

Вони мене захопили і хотіли вкрасти».

Інформації багато, щоб перепочити,

Закрутив Степан цигарку й пішов покурити.

Темна ніч, зірки блищать. Підійшов до плота,

Подивився у кущі і роззявив рота.

Прямо звідти, із кущів, із темної ночі,

Мозок йому просвердлили, здоровенні очі.

Коси дибом у Степана, по шкірі мороз.

Збагнув зразу, НЛО здійснює гіпноз.

Степан просить: «Відпусти, бо я хочу жити.

А на двір, я лише вийшов, цигарку курити.

Взагалі не контактер я, не хочу літати.

То ж не треба НЛО мене забирати».

В НЛО збільшилися очі, в кущах зарипіло,

У повітрі, неприємно й сильно засмерділо.

Степан захотів тікати, а ноги, як з вати.

- Пусти мене НЛО, я піду до хати.

Із кущів голос сусіда: «Послухай Степан,

Чого витріщивсь на мене наче істукан.

І якого, мені дідька, тебе забирати?

Як напився йди додому, дай мені посрати!».

Попередив

Ішов п’яний й на стовпі висіла об’ява:

«Продається мотоцикл, майже новий, «Ява»».

Випив пляшку і пішов адресу шукати.

Пізно ночую дійшов він до тої хати.

Подзвонив п’яниця в двері в три години ночі.

Вискочив з дверей господар, протирає очі.

Каже п’яний: «На стовпі прочитав об’яву.

Ви, шановний, продаєте мотоцикл «Яву»?»

- Так, я «Яву» продаю, в придачу: коляску,

Запчастини та ключі і нову запаску.

Мотоцикл майже новий та низька ціна.

- А мені ваш мотоцикл, скажіть, нахріна?

Може, добрий мотоцикл, дідько його знає?

Та я їздити не вмію й в мене прав немає.

Щоб ви мене не чекали, то прийшов сказати,

Я рішив, що мотоцикл не буду купляти.

Секрет успіху

Вчителька зустріла учня, колишнього свого,

Який в математиці, не петрав нічого.

Та й предмети інші, не вчив і не знав.

Але супермаркет має, бізнесменом став.

- Як же успіху такого, - питає, - добився?

Адже в університеті, ти ні дня, не вчився.

- Секрет успіху простий - працювати вмію.

Лиш три проценти беру, тому і радію.

За три тисчі продаю, за тисчу купляю.

І отак на три проценти, якось виживаю.

Головне здоров’я

Пізня осінь, листопад, сніжок пролітає.

В босоніжках сидить п’яний і пляшку тримає.

Випив з горла, закурив, поковиряв в вусі.

На сусідній лавочці, сидять дві бабусі.

Одна каже: «І для чого цю гидоту пити?

За ці гроші можна взутись і одяг купити»

Той прижмурив одне око, каже: «Слухай тьотка –

Це у мене не гидота, а пшєнічна водка.

Мене зовсім не цікавить взуття й всякі шмотки.

Економлю, не купляю ніщо, окрім водки.

На життя по філософські дивлюся, простіше.

Дбаю лише про здоров’я, бо це - важливіше.

Спасла піцюрина

- На той рік ти уже синку будеш вчитись в школі

Ходиш з мамою у баню, а там тітки голі.

Тобі треба сину, митись із чоловіками.

Тож підеш зі мною в баню, відвикай від мами.

Впало мило, коли батько милив собі спину.

Посковзнувсь малий та батька, хвать за піцюрину.

Батько підхватив малого і  каже до сина:

"Бачиш, як спасла тебе, моя піцюрина?

Якби мене не послухав, із мамкою мився,

В тіток нема піцюрини, так би нахрін й вбився».

Сусід-боягуз

Батько прийшов із  роботи, був у нічну зміну.

Запитує малюка; «Що там снилось, сину?»

-Та нічого не приснилось. Тобі скажу тату,

Вчора вечіром сусід, зайшов до нас в хату.

Сказав, лише на хвилинку, випити сто грам.

Я хоч тату і малий, але я сплю сам.

А сусід той - боягуз, боїться сам спати.

Заліз в ліжко він до мами, давай обнімати.

Всеодно він не заснув – цілу ніч трусився.

Я також, тату, не спав, тому сон не снився.